Читати книгу - "Академія Арканум: Спокуса для ректора, Леді Анет"

Я згадала, як сама мерзла в лісі, і змерзла знову. Розпитаю після сніданку у Клариси, що тут за навчання! Але, як тільки я з’їла свою кашу і запила смачним кавою з молоком, мене перехопив Освальд. Він все ще дивився на мене з неприязню, явно підозрюючи, що я займаюся шпигунством. 

- Іди, — буркнув він. — Я покажу тобі робоче місце і скажу, чим будеш займатися. Поки ми йшли по коридору першого поверху до кабінетів, я, ледве встигаючи за ним, вирішила уточнити: 

- Клариса сказала, що ви завтра поїдете на пошту. Можна попросити вас відправити мого листа?

 Він різко зупинився, я ледь не врізалася в нього. Обернувшись, він прошипів:
 

- Не знаю, що ви там собі надумали, але я вам не хлопець на побігеньках! Зі мною ваші жіночі штучки не спрацюють, і навіть не намагайтесь! 

Це було так раптово й образливо, що я розгубилася:

- Про що ви говорите, пане Освальде? Які ще штучки?

- Тільки не треба тут прикидатися невинною овечкою! Я відразу зрозумів, що ви поклали око на пана ректора і мрієте забратися до нього в ліжко!