Читати книгу - "Червоний РубІн , Arachne "

Фредерік та Елін знову кивнули, підтверджуючи свою готовність виконати доручення. Королева на мить замовкла, потім додала: "І ще… передайте моє найкраще побажання вашим пораненим співробітникам. Їх хоробрість заслуговує на повагу. Якщо буде потрібна якась допомога, не соромтеся звертатися."

Елін з вдячністю кивнула: "Дякую, Ваша Величність. Ми передамо ваші слова."

На цьому зустріч було завершено. Королева повернулася до своїх справ, а Фредерік та Елін залишили палац з почуттям тяжкості, але також і з рішучістю розкрити правду. Вони знали, що попереду на них чекає нелегке розслідування, але вони були готові зробити все можливе, щоб відновити довіру та захистити тих, хто залишився в їхній команді.

Міа та Крістіан сиділи в офісі, оточені папками, документами та моніторами з відкритими файлами. Вони намагалися знайти хоч якусь інформацію про Софі, що могла б пояснити її зраду, але всі зусилля здавалися марними. Досьє на Софі було бездоганно — жодної плями, жодної тіні, яка могла б натякнути на її подвійне життя.

Міа, нервово постукуючи пальцями по столу, глянула на Крістіана, який похмуро вивчав екран свого ноутбука. "Це просто неможливо, Крістіане. Як таке може бути? Вона наче привид, ніде не залишила слідів," - сказала вона, у її голосі звучали нотки розпачу.

Крістіан, не відриваючись від монітора, важко зітхнув: "Я знаю. Ми все перевірили - її банківські рахунки, зв'язки, поїздки, робочі записи. Все чисто. Таке враження, що вона була ідеальною. Але ми знаємо, що так не буває. Кожен залишає сліди.

Міа закусила губу, обмірковуючи ситуацію. "Можливо, вона була набагато розумнішою, ніж ми думали? Або в неї були покровителі, які допомагали замість сліди?"

Крістіан нарешті відірвався від екрану і подивився на Мію. В його очах читалася втома та розчарування. "Можливо. Але це тільки ускладнює справу. Якщо у неї були такі покровителі, то вони все ще можуть бути серед нас. Хтось мав їй допомагати."

Міа відвела погляд, відчуваючи наростаюче почуття безпорадності. Вони обоє були професіоналами, навченими розкривати таємниці та знаходити відповіді, але зараз здавалося, що вони стояли перед стіною, і кожен новий крок лише збільшував їхню розгубленість.

"Ти маєш рацію," - нарешті сказала Міа, її голос був тихим, але твердим. "Ми не можемо зупинитися. Потрібно йти далі, шукати інші шляхи, перевіряти навіть найменш ймовірні версії. Вона могла б знищити нас усіх, і якщо у неї були спільники, вони можуть спробувати закінчити розпочате".

Крістіан кивнув, погоджуючись із її словами. Незважаючи на втому та пригніченість, вони обидва розуміли, що мають продовжувати, незважаючи ні на що. Вони знали, що правда десь поряд, потрібно лише її знайти.

Все змінилося, коли Катаріна нарешті прийшла до тями і змогла поговорити з колегами. Третього дня після її пробудження вона зібрала сили і попросила всіх зібратися в палаті. Елін, Міа, Крістіан, Фредерік, Ліна та Ерік швидко відгукнулися на її прохання. Вони всі зібралися навколо її ліжка, очікуючи почути, що могло пролити світло на загадку, яку вони не могли розгадати.

Катаріна, все ще слабка, ледве сіла на ліжку. Її обличчя було серйозним, погляд зосередженим. "Я повинна вам дещо розповісти," - почала вона, трохи тремтячим голосом. "Софі... вона не та, за кого себе видавала."

Усі насторожилися, не розуміючи, про що йдеться. Елін першою запитала: "Що ти маєш на увазі, Катаріна?"

Катаріна зітхнула, збираючись із думками. Її очі були сповнені болю та розчарування. "Софі ... вона не просто предательниця. Вона була коханкою Якоба 'Лиса'."

В кімнаті зависло важке мовчання. Усі обмінялися тривожними поглядами, усвідомлюючи масштаб зради. Міа першою порушила тишу: "Коханка "Лиса"? Але як… як ми могли цього не помітити?"

Катаріна подивилася на Мію і гірко посміхнулася: "Вона була дуже розумна. Вона знала, як маніпулювати нами, як приховувати свої сліди. Я дізналася про це випадково, коли помітила її дивну поведінку за кілька тижнів до того, як усе це почалося. більш нервовою, почала уникати розмов. А потім, того фатального дня, коли все сталося...

Катаріна замовкла, очі її наповнилися сльозами, але вона продовжила: "У підвалі, коли вона подумала, що мене вже не врятувати, вона промовилася. Якоб "Лис" послав її, щоб стежити за нами зсередини, і коли настав час, вона повинна була знищити нас. Вона сказала, що зробить все, щоб захистити його, бо любить його.

Елін закрила обличчя руками, усвідомлюючи, що вони весь цей час були у пастці. "Вона була лише інструментом у його руках," - тихо сказала вона. "А ми їй довіряли."

Крістіан стиснув кулаки, його обличчя виражало гнів і розчарування: "Це пояснює, чому ми не могли знайти нічого на неї. Якоб міг контролювати її досьє, знищувати будь-які докази її зв'язку з ним."

Фредерік, насупившись, додав: "Ми повинні були бути уважнішими. Це наша помилка. Але тепер у нас є нова інформація. Ми знаємо, що "Лис" стежив за нами через неї. Отже, він знав усе, що ми планували."

Ерік, завжди спокійний та раціональний, заговорив: "Це означає, що він зараз може бути впевнений у своїй перемозі."

Елін кивнула: "Тепер, коли ми знаємо правду, у нас є шанс все виправити. Ми не дозволимо "Лисі" перемогти."

Катаріна подивилася на своїх колег із почуттям подяки: "Дякую вам. Я знала, що можу на вас розраховувати. Ми повинні покінчити з цим, заради Андреаса і заради всіх, хто постраждав."

Вона замовкла, її обличчя стало серйозним. Усі в кімнаті напружилися, очікуючи, що вона скаже далі.

"Але... є ще дещо," - почала вона, її голос тремтів від хвилювання. "Справжня Софі… лежить на дні океану. Це, швидше за все, була підставна особистість. Можливо, коханка Якоба Лиса зробила собі пластику, щоб приховати своє справжнє обличчя та підставити Софі."

Усі погляди зосередились на Катарині. Елін була першою, хто порушив тишу: "Це означає, що ми не маємо ніякої інформації про ту, хто дійсно була пов'язана з Лисом?"