Читати книгу - "Зламати ляльку Loly, Катерина Дако"

Лола не могла повірити в те, що вона почула. Вона?

Вдарити людину? Не просто людину – Гордія!

Чоловіка, авторитет якого досі був для неї незаперечний. Чоловіка з колосальним самолюбством та гордістю. Чоловіка, на якого вона завжди дивилася знизу, іноді навіть затамувавши подих. Чоловіка, якого вона поважала і десь боялася... І вона повинна його вдарити?

Це було вище за її сили! Вона не зможе. Вона відчула себе дуже слабкою. Дуже самотньою серед усіх цих людей. Піщинкою в морі.

Всі присутні, напевно, знали Гордія та їхню історію. А хто не знав – того вже присвятили. Напевно, всі поважали Гордія за його рішення таким чином спокутувати свою провину. І тепер усі погляди були спрямовані на Лолу, яка єдина змогла б зупинити самокатування чоловіка. Щоб це не спричинило фатальних наслідків.

Лола не знала, що робити. Вона ніби загубилася у просторі та часі. Зараз не Гордій, а вона була розп'ята поглядами, що чекали на її рішення.

Як вони всі не розуміють, що зараз покарання Гордія плавно перейшло в її покарання. Їй було набагато гірше, ніж йому. Вона відчувала, ніби з неї живцем здерли шкіру і залишили так, на поталу натовпу.

Сльози без перестанку текли по щоках, з горла виривалися судорожні схлипи.

- Ти маєш це зробити, Лоло! – твердо сказав у неї за спиною Данило.

Лола знала, що він був одним із друзів Гордія, партнером із забав у цьому клубі. Та й, здається, партнером у бізнесі. Тож зрозуміла, чому чоловік так наполягав на такому рішенні.

Але Лола не була готова нічого вирішувати. Вона - звичайна дівчина, яка жила звичайним життям, поки не закохалася у звичайного на вигляд хлопця. Але її, практично мимоволі втягнули в якісь незрозумілі ігри, садиські покарання, сексуальні забави чоловіків, яким набрид нормальний звичайний, їхньою мовою "ванільний", секс.

А ось Лола із задоволенням займалася б таким звичайним сексом все життя. Тільки б з коханим...

Але виявилося, що коханому мало, що він переситився всім і всіма, що йому потрібно щось гаряче.

От і догарячкувалися.

Він, розіп'ятий і роздертий, втратив свідомість, проте чекав на її рішення. І вона, давно розтоптана і розмазана по стінці, але тепер змушена зібрати уламки себе і наважитися.

Зважитися бити людину!

Не просто бити, пороти! Розгами! Людину, яка перебувала у відключеці через побої. Людину, на якій вже немає живого місця! Як вони всі уявляють, що вона вдарить його? Розгою? По спині або сідницях, що перетворилися на одну суцільну криваву рану.

Руки у Лоли мимоволі затремтіли. До горла підкотила нудота. Коліна почали підкошуватися, і Лола почала провалюватися в таку рятівну темряву.

Але їй не дали цього зробити. Данило підхопив дівчину ззаду і гарненько струснув, тим самим повертаючи у реальність.

- Лоло, благаю, будь сильною! Ти маєш це зробити! – повторив чоловік.

І, оскільки відповіді не було, додав:

- Ти потрібна йому! Ти потрібна нам усім. Для всіх, хто тут є, це дуже важко. Але ти єдина, хто може зупинити це самогубство.

Лола обернулася і глянула в очі Данила. У них завмер глибокий біль. Ніхто не думав, що їх з Гордієм роман, який розпочався як гра, переросте у таку драму. І Данило, який спочатку посміювався над діями Гордія, а потім давав поради, щоб ще таке зробити з Лолою, тепер глибоко шкодував, що дійшло до такого. Він розумів, що частина провини за те, що сталося кілька тижнів тому і відбувається зараз, лежить на ньому. Він мав тоді все зупинити. Всю цю дурну гру у ляльки. Але їм було так весело.

Це було щось нове.

Як же він не розглянув, що для Гордія Лола стала не просто іграшкою, а чимось набагато ціннішим і найдорожчим? Що той покохав її, але боявся зізнатися у цьому навіть собі. Тому з ще більшим ентузіазмом розважався з її тілом та душею. Її треба було не принижувати, а пестити і плекати. Вона б стала прекрасною парою для друга, кохаючої та ніжною. Але Гордій, не без підтримки винахідливих друзів, знищив і розтоптав усе добре, світле, що було в цій дівчинці.

Зараз перед Данилом стояла хвора старуха з погаслим поглядом. І він ще щось смів у неї просити?

Але він мав допомогти цим двом нехай не жити, але хоча б не вмерти!

І він зробив те, чого ніколи не робив у цьому житті.

Він опустився перед Лолою навколішки. Гордий домінант, що завжди, як і Гордій, з височини дивився не лише на нижніх, а й на всіх взагалі людей навколо, опустився на коліна перед цією тендітною дівчинкою з пораненою душею.

- Лоло, я благаю тебе, зроби це! – твердо сказав.

І додав тихіше:

- І пробач мені теж, якщо, звичайно, зможеш...

Дівчатка, в мене вийшла ще одна новинка. Історія Данила та невинної дівчинки, яку згвалтували. Обіцяю дуже ніжну та романтичну історію. І До речі, там розповідь йде лише від імені головного героя. Приєднуйтеся. 

Книга називається ДОВІРСЯ МЕНІ.

Візуалів, нажаль, немає, але на обкладинці такі гарні герої, що ніяких візуалів не треба)))