Читати книгу - "Проблеми кримінальної відповідальності: навчальний посібник."

вивчення програм відновного правосуддя і відновних підходів до вирішення кримінально-правових конфліктів, до навчання прокурорів залучати науково-педагогічних працівників Національної академії прокуратури України, представників благодійної організації «Український Центр Порозуміння» та регіональних громадських організацій, що впроваджують відновне правосуддя.

Прокурорам за місцезнаходженням громадських організацій, які здійснюють посередництво на стадії досудового провадження у кримінальних справах, рекомендувалося налагодити з ними співпрацю, у прокуратурах вивісити доступні для населення інформації про їх контактні дані та характер діяльності. Крім того, наголошувалося на необхідності роз’яснювати потерпілим і обвинуваченим у справах про злочини невеликої тяжкості та необережні злочини середньої тяжкості положення статей 45 і 46 КК України та незалежно від категорії злочину – зміст п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України, їх право на примирення самостійно чи за допомогою посередників (медіаторів) і можливі наслідки вирішення кримінальних справ у разі досягнення примирення та відшкодування заподіяних злочином збитків. Вказувалося у листі й на необхідність надавати з боку прокурорів можливість потерпілому та обвинуваченому звертатися до вказаних організацій для вирішення конфлікту і досягнення примирення, із власної ініціативи інформувати громадські організації, що здійснюють посередництво, про можливість його проведення у конкретних кримінальних справах за наявності для цього підстав і надавати необхідну інформацію з дотриманням таємниці досудового слідства та іншої охоронюваної законом таємниці.

Також Генеральний прокурор у своєму листі роз’яснив, що в разі досягнення угоди про примирення між обвинуваченим і потерпілим на досудовій стадії провадження необхідно перевіряти її добровільність та повноту реалізації, відповідність вчиненому злочину, усвідомлення сторонами угоди її наслідків, приймати рішення у справі відповідно до закону з урахуванням досягнутого примирення.

Він також звернув увагу прокурорів на необхідність при підтриманні державного обвинувачення в судах враховувати угоди про примирення між підсудним і потерпілим, відшкодування заподіяної злочином матеріальної чи моральної шкоди при наданні суду пропозиції про закриття справи чи міру покарання.

При цьому, відсутність згоди підсудного на примирення чи його відмова відшкодувати шкоду відповідно до ст. 67 КК України не може вважатися як обтяжуюча покарання обставина.

Ще більш широкі можливості для впровадження відновних процедур, як відомо, з’явилися з набуттям чинності новим КПК України. Справа за тим, щоб сміливо впроваджувати їх у повсякденну прокурорську практику.

Додаткова література для самостійної роботи:

1. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: моногр. / Ю.В. Баулін. – К., 2004. – 296 с.

2. Головко Л.В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве / Л.В. Головко. – СПб, 2002. – 544 с.

3. Козак О.С. Ефективність звільнення від кримінальної відповідальності в Україні: моногр. / О.С. Козак. – К.: Освіта України, 2009. – 204 с.

4. Куц В.М. Звільнення від кримінальної відповідальності: деякі аспекти правової природи та порядку застосування / В.М. Куц // Вісник Академії прокуратури України. – 2006. – № 2. – С. 25–30.

5. Куц В.М. Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті реалізації ідеї відновного правосуддя / В.М. Куц // Відновне правосуддя в Україні: щоквартальний бюлетень. – 2007. – № 4. – С. 73–75.

6. Куц В.М. Примирення учасників кримінально-правового конфлікту (кримінально-правовий аспект): моногр. / В.М. Куц, А.М. Ященко. – Х.: Юрайт, 2013. – 328 с.

Питання для самоконтролю:

1. Чи є звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності відмовою від її застосування?

2. У чому відмінність звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності від звільнення від покарання та його відбування?

3. У чому відмінність між звільненням від притягнення до кримінальної відповідальності та виключенням такої відповідальності?

4. Які види звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності відомі кримінальному праву України?

5. Чи існує єдина підстава звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності?

6. У чому відмінність між звільненням від притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з дієвим каяттям та у зв’язку з примиренням учасників кримінально-правового конфлікту?

7. Які кримінально-правові наслідки зупинення та переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності?

Примечания
1

Під соціалізацією розуміємо засвоєння особою норм та цінностей соціального середовища, «входження» до цього середовища.

(обратно)
Оглавление ВСТУП РОЗДІЛ І КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У МЕХАНІЗМІ ПРОТИДІЇ КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ   1.1. Кримінальне правопорушення та його види     1.1.1. Поняття і зміст кримінального правопорушення     1.1.2. Класифікація кримінальних правопорушень     1.1.3. Проблемні аспекти виокремлення в законодавстві України кримінального проступку   1.2. Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики модифікованих кримінальних правопорушень     1.2.1. Незакінчене кримінальне правопорушення, що тягне за собою кримінальну відповідальність, та правова природа добровільної відмови від доведення його до кінця     1.2.2. Співучасть у кримінальному правопорушенні та причетність до його вчинення     1.2.3. Множинність кримінальних правопорушень та її форми   1.3. Місце кримінальної відповідальності в механізмі протидії кримінальним правопорушенням     1.3.1. Загальна характеристика механізму протидії кримінальним правопорушенням