Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"

— Змінив ситуацію і зменшив твою силу, — посміхнувшись, сказала Мелана.

Ліїн кивнула.

— А потім повернув тобі силу і став чекати, втечеш ти сама, забереш його з собою, або розумно кинешся по допомогу. Ти обрала найдурніший варіант, але тобі чомусь пощастило.

Ліїн знизала плечима.

— Що ж, подивимося, який варіант вибере душечка, — сказала Мелана і почала знову черпати потерть.

— В нього є варіанти?

— Мила, у нього навіть титул є, отримав за заслуги два роки тому. Тож питання в тому, за що він вирішить боротися. Втім, якщо вибере правильно, бій буде недовгим і дуже порадує одного інтригана.

— Правильно? — перепитала Ліїн.

— На мою думку — правильно. Він може вважати інакше. А може й не вважати. Душечка взагалі нечасто ділиться з іншими своїми думками, — відповіла Мелана, а потім вручила Ліїн один із мішечків із сумішшю. — Дві ложки на кухоль окропу, пити теплим, можна додати мед, без меду це несусвітна гидота. Втім, мед ситуацію покращує не сильно.

— Обов'язково пити?

— Тобі обов'язково. За морячками я поспостерігаю і вручу найуразливішим і навіюваним. А ти і душечка відкрилися. Звичайно, ви відкрилися один одному, але пластини вже почали потихеньку руйнуватися, і ви для того, що з них виривається крізь щілини, як маяки для кораблів.

— Це небезпечно?

— Жахи будуть снитися і навіть являтися наяву, особливо, коли темрява навколо тебе накопичиться. А якщо одна із пластин зруйнується раніше часу, отримаєш ті ж враження, що й від зіткнення з вогнем Юміла. Тільки менш приємні, і безумство може без чужої допомоги не відпустити.

Ліїн кивнула і поставила найрозумніше питання з можливих:

— Скільки разів на день треба цю гидоту пити?

— Скільки зможеш чим більше, тим краще. Але його важко багато випити. Втім, пити його доведеться не довше двох днів, а там або нас потоплять, або ми позбудемося сили демона, укладеної у срібло.

Ліїн подякувала і пішла шукати окріп. Виявляється, навіть після лікування сильного мага проблеми не закінчуються. Втім, ці проблеми не дають надто багато думати про різні дурниці.

***

У тому, що душечка Юміл теж прийде, Мелана анітрохи не сумнівалася. Він, на відміну від Ліїн, чудово знав, що поруч із пластинами краще навіть складними плетіннями не займатися, не кажучи вже про те, щоб кидатися енергією, не переймаючись тим, що вона розтікається на всі боки.

Запитувати і цікавитися думкою лікарки капітан не став, але Мелана його дуже добре знала і, вручивши мішечок із сумішшю, задумливо сказала:

— Ні, в коханці вона тебе не візьме, одружитися доведеться.

— Що? — перепитав душечка.

— Вона вирішила, що якщо ти маєш обов’язки, то й їй знайдеться чим зайнятися. Вийде заміж і вирушить відвойовувати у піратів свої острови.

— Ага.

— Юміл, ти йолоп, — впевнено сказала Мелана. — Якби ти спробував її втримати...

— Вона стала б чинити опір, — озвався капітан. — Або вирушила супроводжувати підозрілий вантаж. Щоб продемонструвати свою самостійність. Та й… Мелана, звідки ти про цей ритуал дізналася?

— Колись давно, навіть не в цьому світі, один адепт всесильної рівноваги дуже любив цей ритуал, — сказала Мелана.

— Він був божевільним? — уточнив душечка, якому, певне, зовсім не хотілося розмовляти про дівчину, яка сама прийшла, сама пішла і навіть його думкою не поцікавилася. А тим більше не хотілося розмовляти про неї з жінкою, яка іноді поводилася гірше рідної мами, немов забувала, що синьоокий малюк давно виріс.

— Ті, хто побував у хаосі і повернувся, завжди трохи божевільні. А буває, що не трохи, — спокійно відповіла Мелана. — Не сподобалося божеволіти?

— Сподобалося, — зізнався капітан. — І це найбільше лякає.

— Справа не в Ліїн, — про всяк випадок сказала Мелана.

— Я знаю. Але літати це прекрасно. Цікаво, чому вона не літає? Вона змогла б.

— Мабуть, не знає про це. Відкриєш дівчині цю таємницю?

Душечка Юміл задумався, а потім рішуче сказав:

— Потім. А то вона почне пробувати.

Мелана тільки пирхнула і нагадала, щоб Велівера не забував пити гидоту, яка вийде із суміші трав. А коли він пішов, похмуро пробурмотіла:

— Пара впертих баранів. Ах, я не заважатиму йому. Ох, я не примушуватиму її. Тьху!