Читати книгу - "Останній дон"

— Ну що ж,— звернувся Кросс до Сканнета,— послухаємо цю вашу велику таємницю.

Вийшовши з мисливської хатини, Вацці пробіг тридцять ярдів до бунгало, де поселився Леонард Соша. Соша чекав його. Він переглянув два аркуші й обурено вигукнув:

— Це ж ліва рука! Я не володію лівим письмом. Кросс про це знає.

— Пригляньтеся ще раз,— порадив Вацці. — Він намагався штрикнути Кросса правою рукою.

Соша знову схилився над паперами.

— Еге ж, насправді цей хлопець не шульга,— дійшов він висновку. — Він з вас просто глузує.

Вацці взяв аркуші, повернувся в мисливську хатину і зайшов у бібліотеку. З виразу на обличчі Кросса він зауважив, що щось скоїлося. Кросс був явно спантеличений, а Сканнет лежав на канапі, перекинувши скуті ноги через руки, і радісно посміхався у стелю.

— Ці листи ні до чого,— доповів Вацці. — Він писав їх лівою рукою, а аналітик каже, що нормально він працює правою.

— Бачу,— звернувся Кросс до Сканнета,— що для мене ви завеликий крутій. Залякати вас мені не до снаги, я не годен змусити вас робити те, що мені потрібне. Здаюся.

Сканнет устав з канапи і зловтішно сказав:

— Але сказане мною — правда. В Атену всі закохуються, одначе ніхто її так не знає, як я.

— Не знаєте ви її,— заперечив Кросс, і мене також не знаєте.

Він підійшов до дверей і махнув рукою. В кімнату зайшли четверо чоловіків. Кросс звернувся до Лії:

— Ви знаєте, що мені потрібно. Якщо він відмовиться, позбудьтеся його. — І Кросс вийшов.

Лія Вацці зітхнув з видимим полегшенням. Кросса він вельми шанував, охоче підкорявся йому всі ці роки, але Кросс був надто терплячий. Правда, на Сицилії всі великі дони відзначалися терплячістю, та знали, коли слід від неї відмовитися. Як на Вацці, та американська м'якість не дозволить Кроссові Де Лені дорости до справжньої величі.

— Ти і я, беремося тепер до справи,— лагідним голосом проказав Вацці, обернувшись до Сканнета, потім скомандував у бік четвірки своїх людей:— Зв'яжіть йому руки, але лагідненько. Бити не можна, щоб не залишилося жодного сліду.

Всі четверо накинулись на Сканнета. Один з них витягнув наручники, і Сканнет умить перетворився на геть безпорадного.

— Комедії кінець,— пояснив Вацці Сканнетові. Жилаве тіло Вацці виглядало розслаблено, голос звучав буденно. — Ти нашкрябаєш мені ті листи правою рукою. А можеш і відмовитися. — Один із присутніх витягнув величезний револьвер та коробку набоїв і подав усе це Лії. Лія наладував барабан, показуючи кожний окремий набій Сканнетові, підійшов до вікна й вистріляв увесь ладунок у бік лісу. Відтак знову підійшов до Сканнета, вклав один набій у барабан, прокрутив об долоню і приставив револьвер Сканнетові під ніс.

— Я не знаю, де саме куля,— сказав Лія. — І ти не знаєш, де вона. Якщо ти все ще відмовляєшся понаписувати листи, я натискаю гачок. Отже, так чи ні?

Сканнет дивився в Ліїні вічі й не відповідав. Лія натиснув гачок. У порожньому патроннику тільки клацнуло. Лія схвально кивнув головою.

— Це я ворожив тобі на щастя,— пояснив він Сканнетові.

Вацці перевірив барабан, прокрутив його і виставив набій у першу камеру. Підійшов до вікна й вистрілив. Від пострілу, здавалося, хитнулася кімната. Лія повернувся до столу, взяв з коробки свіжий набій, зарядив револьвер і знову насліпо прокрутив барабан.

— Спробуємо знову,— сказав Лія. Тепер він приставив револьвер під Сканнетове підборіддя. Цього разу Сканнет відхилився.

— Покличте сюди вашого боса,— попросив він. — У мене є дещо йому сказати.

— Дзузьки,— відрубав Лія,— з цими дурощами покінчено. Відповідай тільки «так» чи «ні».

Сканнет поглянув у Ліїні очі й не побачив там погрози, а тільки сумовитий жаль.

— Гаразд,— погодився Сканнет,— я напишу.

Його миттю поставили на ноги й посадили за письмовий стіл. Вацці, поки Сканнет був зайнятий писанням, сидів на канапі. Відтак узяв від Сканнета папери й пішов до бунгало Соши.

— Тепер добре? — поцікавився Лія.

— Із цим має бути порядок,— відповів Соша Вацці повернувся в мисливську хатину й відзвітував Кроссові. Потім зайшов у бібліотеку й сказав Сканнетові:

— От і по всьому. Я відвезу вас у Лос-Анджелес як тільки буду готовий. — Відтак Лія провів Кросса до його машини.

— Все, що слід робити далі, ви знаєте,— сказав Кросс на прощання. — Почекаєте до ранку, а мені на той час треба бути у Вегасі.

— Не турбуйтеся,— запевнив Вацці. — Я боявся, що він нічого не напише. Що за тварюка! — Лії впало в око, що Кросс чимось заклопотаний. — Що він вам такого наговорив, коли я виходив? Щось таке, що я мав би знати?

— Мені слід було вбити його негайно,— замість відповіді сказав Кросс із нестримною люттю в голосі, чого Вацці ніколи раніше за ним не помічав. — Ненавиджу свою задрипану розважливість.

— Та хай йому біс,— озвався Вацці,— вже по всьому.

Він дивився, як Кросс виїжджав з брами. Знову, хоч це рідко траплялося з ним за останні десять років, відчув тугу за Сицилією. В Сицилії чоловіки ніколи не беруть так близько до серця жіночі таємниці. І в Сицилії ніхто б не влаштовував усього цього цирку. Сканнет давно б покоївся на океанському дні.

Коли починало світати, до мисливської хатини під'їхав критий фургончик.

Лія Вацці забрав від Леонарда Соші підроблені посмертні записки про самогубство, самого Сошу посадив у машину, яка мала відвезти його в Топана-Каньйон. Вацці прибрав у бунгало, спалив написані Сканнетом листи, замітаючи всі сліди роботи. За увесь час перебування в бунгало Леонард Соша не бачив ні Сканнета, ні Кросса.

Потім Лія Вацці приготувався виконати смертний вирок Бозові Сканнету.

У цій операції брали участь шестеро людей. Вони зав'язали Сканнетові очі, а в рот запхали кляп. Двоє сіли разом з ним у фургон. Сканнет був геть безпорадний: руки й ноги в наручниках. Ще один з гангстерів вів машину, поряд, тримаючи зброю напоготові, його підстраховував натренований у стрільбі під час руху його колега. П'ятий учасник вів Сканнетову машину. Лія Вацці разом із шостим їхали ще однією машиною попереду.

Лія Вацці спостерігав, як над вершинами ще не освітлених гір повільно піднімається сонце. Колона проїхала миль шістдесят, а потім звернула на дорогу, що вела вглиб лісу.

Нарешті спинилися, Вацці показав, де точно мали поставити Сканнетовий легковик. Потім звелів вивести