Читати книгу - "Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
До середини 2012 року акції «Чесапіку» впали нижче 15 доларів, що склало лише чвертку їхньої найвищої ціни. За даними «Форбс», компанія тільки за два роки витратила 40 мільярдів готівки і була по самі вуха в боргах. Її облігації не вартували виїденого яйця, і тому вона змушена була платити високі проценти за багатомільярдним доларовим екстреним кредитом від акул «Голдман Сакс». Здається, цього було не уникнути. Обрі мав піти.
У День дурня, 1 квітня 2013 року, Обрі Макклендона випроводили з корпоративного кампуса, зведеного ним в Оклахома-Сіті. Прямісінько повз прекрасний новий «Хоул фудз стор». Він більше не керував «Чесапік енерджі»; насправді йому більше були не раді у ним же заснованій компанії.
Але до вечора у березні 2014 року, коли відбувся праведний розгром «Філадельфії севенті сікерс» «Тандером», Обрі, залишаючись собою, повернувся у гру — і з великими ставками. Говорили, він щойно зібрав понад 4 мільярди доларів для цілковито нового нафтогазового підприємства. Це було неабияким подвигом, беручи до уваги, що його правопорушення в «Чесапіку» (справжні і ймовірні) все ще тяглися за ним хвостом, як гидкий шмат туалетного паперу, що приклеївся до підошви його мокасинів з китичками. Кримінальне розслідування Міністерства юстиції за звинуваченням Макклендона у ймовірній угоді щодо встановлення ціни на Мічиганське землекористування було важко втримати в секреті. Тим часом «ПроПабліка» була готова оприлюднити тривале розслідування, яке припускало, що компанія «Чесапік» (яка в останні місяці правління Обрі відчайдушно потребувала грошей), схоже, запровадила схему малювання на землевласниках Пенсільванії щодо роялті. Усе, що треба було зробити «Чесапіку», — завищити свої ймовірні витрати, відняти ці витрати з роялті, що їх годилося б заплатити землевласникам, і покласти різницю до кишені. Насправді, коли «ПроПабліка» описала все саме такими словами, звучало це жахливо.
І на довершення до всього, тим березневим вечором назустріч Обрі уздовж яскраво-синього ігрового майданчика «Чесапік арена» котився оранжевим м’ячем для боулінгу Гарольд Хамм, нова зірка на легендарному оклахомському нафтогазовому небосхилі. 68-річний Хамм був засновником і генеральним директором бурової електростанції «Континентал ресорсес» в Оклахома-Сіті. Нещодавно зарахований журналом «Тайм» до сотні найвпливовіших людей світу (за рік до того, як до цього переліку втрапив Іґор Сєчін), Хамм був помітним і першим радником з енергетичних питань кандидата в президенти від республіканців Мітта Ромні. І навіть коли президентські перегони 2012 закінчилися для Ромні нічим, рік по тому, після поствиборчих змін, Хамм все ще лишався найчастіше цитованим, найбільш затребуваним і найбільш помітним представником американської енергетики. А якщо цих причин, щоб дратуватися, було замало, то Гарольд Хамм точно був нині найбагатшим оклахомським нафтовиком і, безумовно, найбагатшою людиною на «Арені» того вечора. Він затьмарював Обрі. В усій Америці в 2014 році лише двадцять три особи були багатшими за Гарольда Хамма. А на всій планеті таких було лише шістдесят сім — якщо вірити переліку «Форбс» п’ятисот найбагатших людей світу, який з’явився того тижня. І, якщо по правді, то «Форбс» применшив значущість Хамма, коли оцінив його всього у 14,6 мільярда доларів. Ймовірно, він коштував понад 17 мільярдів.
По праву руку Гарольда Хамма, коли він перетинав ігровий майданчик НБА, перебував всюдисущий репортер з питань енергетики «Форбс» Христофер Хелман, який працював над великим біографічним нарисом про генерального директора «Континентал ресорсес». Обрі впізнав репортера з першого погляду. Упродовж років той писав про Обрі. Нещодавно Хелман написав про покращення перспектив «Чесапіку» через рік після усунення Обрі, без керівництва останнього. І хоча Хелман схвально відгукнувся про «гарячкову» спробу Обрі «організувати повернення століття», він також серйозно вистрелив у фонд нафтогазової нерухомості, яким Обрі планував керувати. «Як ми з автором «Форбс» Річардом Фінгером детально описали, — повідомляв Хелман, — інвестор має бути дурнем, щоб вкластися в його сліпий траст». Копни чоловіка, який упав, чому б ні? І це після того, як Хелман прийняв у дарунок від Обрі надзвичайно дорогу пляшку вина з його особистої колекції.
Однак зараз Обрі мусив усміхатися і тримати марку, оскільки навколо ігрового майданчика «Чесапік енерджі арена» також юрмилися фотографи, готові увіковічнити мить рідкісної публічної зустрічі двох найвідоміших нафтогазових титанів Оклахома-Сіті.
Хамм, здавалося, перебував у піднесеному настрої. За словами Хелмана, добродій вартістю у 17 мільярдів доларів уже перехилив два шотландських віскі, грівся у промінні домінування «Тандера» над «Сіксерсами» і тішився щасливими новинами, що надійшли раніше того ж дня: було схоже, що під час майбутнього розлучення йому доведеться передати мінімальну частку акцій своєї компанії. Його особиста частка в заснованій ним компанії «Континентал ресорсес» й надалі сягатиме приблизно 70%, що справедливо можна вважати видовищною і переконливою перемогою на кривавому фінансовому полі шлюбної боротьби.
Тож Хамм мав безліч причин усміхатися, коли підійшов до Макклендона й простягнув сильну й тверду руку. «Здається, Макклендон здивувався — вони двоє не дружили, — писав Хелман про цю мить. — Коли Хамм завів світську бесіду з дружиною Макклендона, той у пориві досади схилився до репортера «Форбс». «Я цього не розумію, — прошепотів він. — Ти пишеш про мене гидоту, тоді як Гарольда Хамма вважаєш за взірець доброчесності».
«Взірець доброчесності? — йшлося далі в історії Хелмана. — Може так, а може ні. Але однозначно, що
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу», після закриття браузера.