Читати книгу - "Небо сингулярності, Чарлз Строс"

class="nb">в напливі даних із Фестивалю. Він ділився каналом відфільтрованих знань і лоскотав ним колонію Критиків на орбіті, яка своєю чергою ретранслювала окремі їхні фрагменти в її напрямку. Фестиваль пересувався на «зоряних віхтях», це й правда. А ще — покладався на каузальний зв’язок, повідомляючи новини додому. І вже зараз у кільцях машинерії навколо Спутника набували обрисів великі фабрики Гіґґсівських бозонів, а на краю планетарної системи крижаний газ і пил збивалися докупи, формуючи плазмові прискорювачі на хвилі биття. Запускалися тисячі велетенських термоядерних реакторів, виплескуючи із себе енергію, якої би стало живити цілу континентальну цивілізацію. Перша партія нових, ненажерливих, «зоряних віхтів» була практично готова, тільки й подай їм по тонні стабілізованої антиречовини кожному; а ще ж чекали каузальні канали зв’язку, чекали на виготовлення петабайтів та ексабайтів сплутаних часток, що їх належало старанно, неемпірично, розфасувати по відповідних партіях. Уже невдовзі перші «зоряні віхті» мали прийняти на борт свій корисний вантаж, націлитися гострими носами на порожнечу і, вловивши потік нейтральних часток, згенерований велетенськими пусковими установками на високій орбіті навколо Світу Рохарда, прискоритись до майже пів мільйона «же». Їхні головні мішені — дві попередні зупинки на маршруті Фестивалю, куди вони доставлять свіжі канали і детальний звіт про поточну гостину; їхні інші цілі… скажімо так, Фестиваль тут таборував уже три місяці. Незабаром чекати на Торговців.

Торговці повсюди слідували за Фестивалем. Самовідтворюване природне джерело каузальних каналів, Фестиваль прокладав караванні шляхи, відкриваючи для торгівлі нові цивілізації, які, все ще не здатні оговтатись від культурного шоку та його візиту, рідко заперечували проти того, що мегаструктури, споруджені Фестивалем, діставались Торговцям. Більше тисячі надзвичайних багатств заробили приземлені цивілізації торговців, оснащених надсвітловими зорельотами і розумом, якого вистачало, щоб подорожувати вслід за Фестивалем; наче птаство, яке йде за плугатарем по свіжій ріллі, вони вичікували, як би поживитися соковитими шматочками інтелектуальної власності, видобутої орачем перед ними.

Щось потурбувало задній мозок Сестри 7-ї. Вона зупинилася біля фонтанчика попити. Повідомлення від Тієї, що спостерігає, 1-ї: «Наближаються кораблі. Фестиваль бачить. Багато кораблів зберігають мовчання». Це вже цікаво. Зазвичай Торговці підлітали, немов балаган із шапіто: горять вогні і лунає гучна музика на всіх доступних частотах — так вони привертали до себе увагу. Наближення крадькома говорило про клопоти. «Категоризовано сорок два судна. Всі мають ходові з ядрами. Всі випромінюють мінімум частот. Тепловий викид спрямовано за корму. Мінімізують фронтальну видимість. Дистанція — сім світлових секунд».

«Яка дивовижа». Сестра 7-ма випросталася. У бічні двері ввійшла якась людина — ні, якийсь конструкт Фестивалю, заввишки з людську дитину, але з довгими обвислими вухами, лискучою шерсткою та дрібними оченятами обабіч гризунячого писка.

«Посестро-моя-з-приплоду. Про що говорять рефлекси Фестивалю?» Запитала вона подумки. Апаратні розширення дозволяли їй послуговуватися телефонією нервових систем Фестивалю і прокладали місток до сестри.

«Фестиваль уже побачив. Поточну діяльність не завершено; втручання він не допустить. Випущено трьох Бугаїв».

Сестра Меткий Розум, 7-ма здригнулася та вишкірила ікла. Мало що з плодів Фестивалю могло її налякати. І на другому місці після Периферії були саме Бугаї. Периферія могла вбити з нічим невмотивованої неприязні. Неприязнь Бугаїв була якраз дуже вмотивована…

До неї проходом скакала заяча примара з панічним виразом на обличчі. Буря покинув читати лекцію Тимошевському й озирнувся.

— Що сталося? — обурився він.

— Ти диви. Тушковані кролики самі себе несуть на вечерю, — загримотів, подаючись уперед, Тимошевський.

— Ні! Прошу, панове! Поможіть!

Кролик розштовхав зажурених бабунь і став перед ними, простягаючи вперед передні лапки… руки, напрочуд людські рученята, помітила Сестра 7-ма. На кролику була камізелька, що, здавалося, складається всуціль із кишеньок, які трималися купи лише завдяки застібкам-блискавкам.

— Мій хазяїн у біді!

— Товаришу, тут ні в кого немає хазяїв, — озвався Тимошевський, вочевидь повважавши прохача неїстівним. — Істинна революційна доктрина учить нас, що єдиний закон — це раціоналізм і динамічний оптимізм. Звідки ви і де ваш паспорт?

Кроликам підвладно не так багато м’язів на обличчі, та все ж їх вистачило, щоб достовірно зобразити подив.

— Мені потрібна допомога, — мекнув він і трохи затнувся, намагаючись зберегти самовладання. — Мій хазяїн у біді. За ним Міми! Вони нас розділили в минулому селі; я втік, але боюся, вони йдуть сюди.

— Міми? — замислився Тимошевський. — Ми ж не про клоунів зараз говоримо?

З-за його спини розгорнулося металеве щупальце із фланцями вогнепальних стволів на кінці та вставилося в небо.

— Цирк?

— Цирк смерті, — пояснила Сестра 7-ма. — Периферійні виконавці, дуже кепські. Якщо дійдуть сюди, то поставлять під сумнів усенародне схвалення вашої революції.

— Як це так? — Тимошевський підозріло витріщився на Сестру 7-му.

— Олегу, та послухай же її, — загарчав Буря. — Вона прибула з Фестивалем. Розуміє, що відбувається навколо.

Він потер лоба, немовби визнавати наявність у когось більших знань завдавало йому фізичного болю.

— Ет? — Ззаду черепа Тимошевського повільно оберталися коліщатка; вочевидь така сила-силенна механізації відволікала чимало його уваги.

Сестра 7-ма гупнула ногою по підлозі:

— Міми нудні. Скажу помогти кролю. Дізнайтесь щось нове, може, драматичний порятунок?

— Як скажете. — Буря повернувся до Олега. — Послухай, ти тут непогано впорався. Я би взяв людей шістьох твоїх найкращих (до кого мені звернутись?) і пішов би розібрався з цими Мімами. Вони справді тут зайві; я бачив, на що вони здатні, і мені це геть не сподобалося.

Жовтолиций комісар за спиною Олега пропхався наперед.

— Не розумію, нащо нам тебе слухати, свиноїде-космополіте, — загарчав він із рясним акцентом. — Це не твоя революція. Це незалежна союзна громада Плоцького совєту, і нам срати на твою централістську реакційщину!