Читати книгу - "Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш"

Розділ 81. Крістофер Блек.

Пропустивши її шовковисті пасма між пальцями, я зрозумів, що крім фізичного задоволення я отримував ще й суто естетичний кайф. Так, дитино, коли ти ось так стояла на колінах і заглядала мені в очі, я готовий був кінчити тільки від одного цього виду. Я занадто довго тебе хотів, щоб відмовлятися від такого щедрого подарунка. 

 

Провів пальцями другої руки по твоєму обличчю, обвів контур губ і проник пальцем у твій рот. Він був такий гарячий, а від відчуттів, як ти проводиш язиком по моїй шкірі й мій член просився назовні, хотів, щоб ти приголубила його тим же язиком. І я не мав наміру від усього цього відмовлятися. 

 

- Я не... 

 

- Тсс, - знову провів по її губах вологими пальцями. Я прекрасно бачив, як ти червонієш і як ховаєш очі, відводячи погляд. Значить, досвіду в мінетах у тебе не було. Значить, я лишу твій рот невинності, і це буде навіть краще самого неймовірного відсмоктування. 

 

- Розстебни штани, - вона корилася і слухняно потягнулася тремтячими руками до ременя, і незабаром позбавила мене від зайвого одягу. Я бачив, якими очима вона дивилася на мій член. Так, він хотів, щоб ти з ним пограла. 

 

- Роби, як подобається, - прохрипів я, не маючи сили впоратися зі своїм голосом і зрозумів, що просто дурів від одного її запаху. Готовий був розкласти прямо тут і зараз, і дерти до втрати свідомості. Але ні, з тобою поки що було так не можна, з тобою хотілося по-іншому, хотів, щоб вперше нам було добре разом. 

 

Дівчина пройшлася язиком по стовбуру, і я сильніше стиснув її волосся в спробах тримати себе в руках, але з кожною секундою ставало все складніше і складніше. Я ледве себе стримував, і якщо вона і далі збиралася таке витворяти, то я б просто трахнув її рот так, що вона потім не змогла б його відкрити. Я був занадто збуджений, щоб бути на стільки терплячим. 

 

- Іди сюди, - підхопив її під руки й поставив на ноги. 

 

- Тобі не сподобалося? - Це боязке питання не викликало нічого, крім посмішки, тому я усміхнувся, не даючи їй відповіді. Знала б вона, як мені сподобалося... Але я не мав наміру базікати. 

 

- Тсс, - вимовив лише за секунду до того, як запечатав її рот поцілунком, жорстко проник язиком всередину і змусив її замовкнути, забувши про все. 

 

Смикнувши за сукню, розриваючи її на шматки. Цей одяг був не для тебе, ти таке не носила. Тоді навіщо зараз почепила на себе цю ганчірку? 

 

Провів пальцями по її ніжній шкірі, відчувши, як вона тремтить під моїми дотиками. Зірвав залишки одягу, залишаючи тільки панчохи... Неймовірне видовище!                                                                             

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно