Читати книгу - "Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес"

основу обвинувального висновку, саме по собі не виправдовує побоювання в тому, що він не зуміє діяти з належною об’єктивністю. Якщо стверджувати протилежне, то у багатьох випадках будуть встановлені неприйнятні обмеження на можливості для судів діставати експертні висновки. До того ж Суд зауважує, що з матеріалів справи не видно, щоб захист висловлював якісь заперечення під час першого слухання 4 жовтня 1983 року, коли районний суд призначав пана Бандіона, або під час другого слухання 22 листопада 1983 року, коли пан Бандіон дав усні свідчення і йому запропонували підготувати письмову експертизу, і аж 14 лютого 1984 року, після того, як пан Бандіон подав письмову експертизу, висновки якої були несприятливими для пана Брандштеттера, адвокат останнього закинув експертові його тісні зв’язки із сільськогосподарським інститутом...

45. Сам той факт, що пан Бандіон належав до штату працівників сільськогосподарського інституту, не є підставою для того, щоб його розглядати. як свідка з боку обвинувачення. У матеріалах справи так само немає інших підстав для того, щоб вважати його саме таким свідком. Безперечно, пан Бандіон певною мірою вийшов за межі своїх функціональних обов’язків, зачепивши у своїй експертизі питання, пов’язані з оцінкою доказів, але це теж не дозволяє зробити висновок, що позиція, яку він обстоював у провадженні, що було предметом розгляду, була позицією свідка обвинувачення.

Отже, відмову районного суду задовольнити клопотання захисту про призначення інших експертів ... не можна вважати порушенням принципу рівності можливостей сторін.

2. Процесуальна рівність / Альтернативна експертиза

«Беніш проти Австрії» (Bönisch v Austria), 8658/79, 6 травня 1985 року.

33. ...Є кілька різних обставин, що свідчать про домінантну роль, яку відігравав директор.

Як «експерт» він міг бути присутнім на всіх слуханнях, з дозволу суду ставити запитання обвинуваченим і свідкам і в відповідний момент коментувати їхні свідчення...

Брак однакового ставлення був особливо помітним під час першого провадження через різницю між відповідним становищем судового експерта і «свідка-експерта» з боку захисту. Панові Прендлю як простому свідкові дозволили виступити в регіональному судді лише після того, як його викликали давати свідчення; під час якого запитання йому ставив як суддя, так і експерт, а після цього його посадовили серед публіки... Директор же інституту користувався повноваженнями, наданими йому відповідно до норм австрійського права. Навіть більше, він безпосередньо допитував пана Прендля та обвинуваченого.

34. Крім того, як пересвідчився заявник у своїй справі, можливість у захисту домогтися призначення альтернативного експерта, була дуже незначною...

Якщо суд належної юрисдикції потребує роз’яснення щодо висновку Інституту, він мусить спочатку заслухати співробітника Інституту ...; Суд не може звертатися до іншого експерта, за винятком непередбачених обставин, згаданих у статтях 125 і 126 Кримінально-процесуального кодексу ..., жодної з яких у цій справі не було.

35. Отже, було порушення пункту 1 статті 6.

«Ж. Б. проти Франції» (G B v France), 44069/98, 2 жовтня 2001 року.

68. Суд хотів би відзначити, що той лише факт, що експерт, виступаючи в суді присяжних, висловив думку, відмінну від зафіксованої ним у письмовій експертизі, сам по собі не є порушенням принципу справедливого судового розгляду... Аналогічно, право на справедливий судовий розгляд не вимагає, щоб національний суд призначав на клопотання захисту ще одного експерта, навіть тоді, коли висновок експерта, призначеного захистом, підтримує версію обвинувачення... Отже, відмову від призначення ще однієї експертизи саму по собі не можна розглядати як несправедливу.

69. Однак Суд наголошує, що в цьому випадку експерт, виступаючи в суді, не тільки висловив іншу думку, ніж ту, яку він виклав у своїй письмовій експертизі, а повністю її змінив в перебігу одного й того ж самого засідання... Він також зауважує, що клопотання про призначення альтернативної експертизи заявник подав після того, як експерт здійснив цей «крутий поворот», швидко ознайомившись із новими доказами й ставши на дуже невигідну стосовно заявника позицію. Тоді як установити, як саме висновок експерта міг вплинути на оцінку присяжних, важко, Суд вважає за дуже вірогідне, що такий різкий поворот неминуче додав висновкові експерта особливої ваги.

70. З огляду на такі особливі обставини, а саме на різкий поворот у позиції експерта в поєднанні з відхиленням клопотання про альтернативну експертизу, Суд вважає, що вимоги щодо справедливого судового розгляду були порушені і права на захист дотримані не були. Відповідно, було порушення пунктів 1 в поєднанні з підпунктом b) пункту 3 статті 6 Конвенції.

«Аккарді і інші проти Італії» (Accardi and Others v Italy) (ухв.), 30598/02, 20 січня 2005 року.

Що ж до рішення не призначати психологічну експертизу чи заслуховувати експерта-свідка захисту в судовому засіданні, Суд відзначає, що національні суди, спираючись на логічні та доречні доводи, зробили висновок, що такі слідчі дії не мали жодного значення для провадження. Флорентійський апеляційний суд підкреслив, що X та Y вже довгий час перебували під наглядом психолога-працівника відділу соціальних служб, і що ніяких підстав сумніватися в здатності дітей докладно викласти, що з ними сталося, не було. Крім того, дітей допитували при сприянні пані Б. — спеціаліста в галузі дитячої психології.

Відповідно, Суд не може зробити висновок, немовби права захисту були обмежені до такої міри, що це порушувало засади справедливого судового розгляду, встановлені статтею 6 Конвенції.

3. Перехресний допит

«Коттен проти Бельгії» (Cottin v Belgium), 48386/99, 2 червня 2005 року.

32. Заявникові не дали можливості взяти участь в сеансі експертизи, який відбувся 4 квітня 1997 року, тоді