read-books.club » Бойовики » Мій тато — кілер 📚 - Українською

Читати книгу - "Мій тато — кілер"

137
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Мій тато — кілер" автора Євген Є. Жанр книги: Бойовики. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 83 84 85 ... 94
Перейти на сторінку:
у якій ми опинилися, була більш ніж серйозною.

Для великого покарання китайці використовують збрую і зброю (похід проти бунтівників), для наступного — бойові й катівські сокири, для середнього покарання — ножі й пилки (для відпилювання кінцівок), для наступного — долота і свердла (для видалення колінних чашечок), для легких — ціпки й батоги. XII cm.

7

Я розповів їм про Дмитра. Про пана Кадуцо і його банду. Розповів їм, чому вони з’явилися в Харкові і звідки довідалися про диск.

І сказав:

— Вирішуйте.

— А ти що думаєш? — пильно дивлячись мені в очі (ну звичайно. Це ж я привів сюди японців. І саме я підставив вітчима своєї дочки під усі інші неприємності) запитав Бауер.

— А мені пофіг, — сказав я. — Ось сидить моя дочка, і я зроблю все, щоб вона сиділа тут доти, поки не здохне останній китаєць. А щодо ваших грошей, то зараз вони просто папір. Хочеш, покажу, як вони вміють горіти?

— Ясно, — сказав Бауер і обернувся до свого боса. — …?

* * *

— Добре, — сказав Володя. — Давай поговоримо з ними.

8

Переговори були довгими. До розрядження батарей у телефоні. Через дві атаки людей пана Юя, в яких підстрелили Вітю-шарпея і старшого з однояйцевих братів.

— Так…

— Передзвоніть.

— …

— Ми…

— …

— Ні…

— …

— За умови…

— Передзвоніть…

— …

— Передай йому…

— Ну і що?

— …

— Ні.

— …

— Так…

— …

— Я повторюю…

— …

— Скільки?..

— …

— Передзвоніть.

Я сів поруч з Маринкою, і вона одразу ж вдячно пригорнулася до мене.

— Це твої друзі?

— Дядько Дмитро.

— З дядьком Сашком?

— Ні. Але з ним багато славних хлопців.

— Вони нам допоможуть?

— А це як вирішить твій другий татко.

— Він розумний, — задумливо мовила Маринка.

— Будемо сподіватися.

* * *

— Добре, — вирішив нарешті Володя. — Ви отримуєте гроші. Ми одержуємо волю, п’ять відсотків від загальної суми і вільний виїзд із міста.

— Ми, — нагадав найманець-професіонал.

— І наші люди, — сказав Вітчим, — беруть собі мільйонів по десять-дванадцять.

— …?

— Ні. Їх небагато. Сім чоловік.

Виявилося, що він порахував і мене.

— Так. Добре. Ми чекаємо. Що? Звичайно.

І кинувши телефон на найближчу з грошових пірамід, сказав Бауеру:

— Через дві хвилини вимкнеш усе світло по периметру.

Через дві хвилини Бауер вимкнув світло — і якудзи пішли в атаку.


Трощи ворога, якщо вважаєш його слабким. У великомасштабній Стратегії, коли бачиш, що в супротивника мало людей чи людей багато, але дух їх слабкий і збентежений, закидай ворога шапками, буквально трощи. Не розслабляйся, супротивник може отямитись. Учися духу розтрощення, збираючи енергію в кулак.

Частина друга
Добрі японські друзі
1

Вірність і відданість…

1 ... 83 84 85 ... 94
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій тато — кілер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій тато — кілер"