Читати книгу - "Королева острова Мрій. Чужі береги, Олена Гриб"

Але! Якби ті люди були магами, вони мовчали б. Для них не вигадували б казочку про геніального полководця і злу чаклунку, що переписала хід історії. До того ж Арахлона «не знала». Отже, і карнаїти не знали?

– Ті, хто запам’ятав дві реальності… Вони не маги. Що в них спільного?

– Предок. Творець королівства Коалі та «бульбашки лихоліття», – пояснив Маркос Чорна Душа. – Не карнаїт, а лаорнієць. Єдиний лаорнієць, чиє існування підтверджено документально, принаймні тут. Він міняв минуле і пам’ятав усі часові лінії. Унікальна людина. І його нащадки унікальні! Про більшість із них уже нічого не відомо, проте деяких Арахлона зуміла відстежити.

– А Джиммі – той єдиний нащадок, якого вона змогла отримати, – прошепотіла я. – Не недоступна імператорська династія, а простий моряк… Але він не має здібностей. За віки кров розбавилася настільки, що в ній немає сенсу шукати магію!

– По-перше, лаорнійцям приписують навіть створення світу.

– Не нашого! Того, куди вони пішли, зруйнувавши перед цим свої міста. Я пам’ятаю основи.

– По-друге, – безпристрасно продовжував співрозмовник, – магія карнаїтів вироджується, кров лаорнійців – ні.

– Угу. По-третє, лаорнійці передавали дар, а не наслідували. Один чаклун у роду. Головний. Найсильніший. Ви справді вірите у казки?!

– По-четверте, як тільки прийде Джиммі, ми дізнаємося, має рацію моя віра чи ваш скептицизм. Готові спостерігати за відродженням найвеличнішого мага всіх часів і народів?

– Аби лиш не брати участь, – ляпнула я.

– О, не турбуйтесь, я звик робити брудну роботу сам, – гордо сказав капітан Маркос.

Мене це анітрохи не заспокоїло.