Читати книгу - "Ігри долі, Анна Квітка"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Ранкове сонце повільно піднімалося над горизонтом, забарвлюючи небо в ніжно-рожеві відтінки. Море було спокійним, його легкі хвилі ледь торкалися берега, ніби шепотіли свої тихі історії.
Евсун повільно відкрила очі. Вона відчула, як холодний вітерець торкався її шкіри, а тіло нило від довгого перебування на лежаку. Її серце билося важко, наповнене болем і розпачем.
Вона сіла, обійняла себе руками, спробувала вдихнути глибше, але біль у грудях не відпускав.
Раптом її роздуми перервав знайомий голос.
— Евсун?
Вона різко обернулася.
Перед нею стояв Озан.
— Озан? — її голос був хриплим. — Що ти тут робиш?
Він схрестив руки на грудях, уважно дивлячись на неї.
— Те саме хочу запитати й у тебе.
Евсун гірко всміхнулася.
— Я часто тут буваю…
— Знаю, — тихо сказав він. — Але що сталося цього разу?
Вона опустила погляд.
— Озане… я вбила людину.
Озан застиг.
— Що?..
— Так, — її голос здригнувся. — Це зробила я.
Його обличчя сповнилося недовіри.
— Як? Ти?..
— Вона хотіла вбити мене, — прошепотіла Евсун. — Я захищалася…
Озан мовчав, переварюючи почуте. А потім раптово обійняв її.
— Пробач… — сказав він, м’яко торкаючись її волосся. — Я просто радий, що ти жива.
Евсун міцніше притиснулася до нього, ніби шукаючи хоча б трохи тепла в цьому холодному світі.
— Зі мною не все добре, Озане… — її голос тремтів. — Мені боляче… Серце розривається…
Озан відсторонився, дивлячись їй у вічі.
— Чому?
Вона відвернулася, закусила губу, ніби боялася вимовити наступні слова.
— Емір… — вона заплющила очі. — Він узяв мою провину на себе…
— Що? — Озан виглядав шокованим.
— Він сказав, що це він зробив…
Озан похитав головою.
Евсун стиснула кулаки.
— Все через мене…
Озан торкнувся її руки.
— Евсун, ти невинна. Ти просто захищала себе. Так вчинив би кожен.
Вона здригнулася від цих слів.
— Дякую, Озане…
Озан не відводив від неї погляду. Його очі блищали особливим вогнем.
Він розумів, що зараз Евсун вразлива, що її серце розбите. І хоча він співчував їй, у глибині душі він відчув щось інше.
Тепер, коли Емір був у в’язниці…
Він мав шанс бути з нею.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ігри долі, Анна Квітка», після закриття браузера.