Читати книгу - "Трон. Імперія фальшивки, Аліна Скінтей"

— Сільсія, навіть якби я захотів, то не зміг би думати про тебе погано, — посмішка на його обличчі могла б затьмарити навіть сонце. — Можна особисте питання?

— Так, звісно.

— Тобі подобається капрал Уайт? — запитав він, і відразу стало зрозуміло, що це питання вимагає її щирої відповіді.

— Він вродливий ніде правди діти, але не настільки, щоб я закохалася.

Адріан уважно слухав відповідь Сільсії, і його вираз обличчя став трохи серйознішим, показуючи, важливість її відповіді для нього.

— Зрозуміло, — сказав Даерон, утримуючи свій погляд на ній. — Дякую за щирість. Я просто хотів переконатися, що в тебе немає жодних складних почуттів до карала Уайта. — Він усміхнувся, намагаючись зробити атмосферу трохи легшою після такого серйозного запитання. — Сільсія ти мені симпатизуєш, і чим більше я про тебе дізнаюся, тим більше мені хочеться завоювати твоє серце. Твоя відповідь щодо капрала Уайта остаточно мені розв’язала руки. Ще побачимося.

Даерон не став чекати ні на її відповідь, ні на її реакцію. Сільсія відчула, як слова Адріана викликали у неї змішані почуття здивування і тривоги. Вона спробувала знайти бодай якісь слова для нього, але Даерон вже розвернувся до неї спиною і відійшов, залишивши її в ступорі.

Поєднання вибухових емоцій внутрішньої обуреності за Уайта та здивування щодо Даерона, переповнювало її. Аберхат було приємно знати, що вона подобається Адріану, та в той самий час було забагато плутанини особистих почуттів стосовно Роувена.

— Це не правильно, — прошепотіла вона собі під ніс. Залишитися спокійною і зосередитися на майбутньому відборі ставало все тяжче і тяжче. — Вони ліпші друзі. Капрали королівських гільдій. Я зроблю величезну помилку, якщо встану… — їй забракло сили духу, щоб озвучити надто очевидне. — Мені конче потрібно уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

— Яких ситуацій? — питання Татіри змусило підскочити Сільсію на місці, від неочікуваності. — Я не хотіла тебе налякати. Поснідаємо, а потім разом підемо на вересове поле.

— Так, — стомлено видихнула Аберхат. — Я маю цілу купу новин для обговорення.

— Я також, — надто серйозно заявила Олавей.