Читати книгу - "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Дуже засмучена, матінка Цзя сказала Фенцзє:
— Завтра — перший день нового місяця, і в тебе багато справ, але післязавтра неодмінно провідай її. Уважно подивись, який вона має вигляд, і скажи мені. Звели посилати їй улюблені її страви.
Фенцзє слухала стару пані й шанобливо підтакувала.
І от другого числа Фенцзє відразу після сніданку вирушила в палац Нінго провідати пані Цінь. Явних ознак погіршення її здоров’я Фенцзє не помітила, якщо не вважати надзвичайну худорбу. Фенцзє балакала з пані Цінь про всяку всячину, намагаючись її запевнити, що все обійдеться.
— Подивимося, що буде навесні, — сказала пані Цінь. — Поки змін на краще немає, хоча вже минув період зимового сонцестояння. Але матінці Цзя й пані Ван передай, щоб не турбувались. Учора стара пані прислала мені пиріжок із начинкою з фініків, я з’їла два шматочки, начебто нічого, не зашкодило.
— Завтра ще пришлю, — пообіцяла Фенцзє. — А зараз мені треба зайти до твоєї свекрухи, а потім до старої пані.
— Передай їм від мене уклін, — попросила пані Цінь.
Коли Фенцзє прийшла до пані Ю, та запитала:
— Як ти вважаєш? Видужає моя невістка?
Фенцзє довго сиділа з опущеною головою, потім сказала:
— Нічого не вдієш. Треба готувати все необхідне на випадок похорону.
— Я давно тайкома наказала служникам усе приготувати, — зізналася пані Ю. — От тільки не вдалося роздобути гарного дерева для труни, але час поки ще є.
Фенцзє випила чаю, поговорила трохи з пані Ю й заквапилася:
— Мені треба скоріше доповісти про все старій пані.
— Тільки не лякай її, говори обережно.
— Знаю, — відповіла Фенцзє, попрощалася й повернулася в палац Жунго. Там вона пройшла прямо до матінки Цзя.
— Дружина Цзя Жуна шле вам уклін, — мовила Фенцзє, — і просила запитати про ваше здоров’я й передати, щоб ви не турбувалися — вона почувається трохи краще і сподівається незабаром прийти поклонитися вам.
— Як вона? — запитала матінка Цзя.
— Поки небезпеки немає, — відповіла Фенцзє, — настрій у неї непоганий.
Матінка Цзя позітхала, поохкала, а потім сказала:
— Іди переодягнися й відпочинь!
Фенцзє від матінки Цзя пішла до пані Ван і лише після цього повернулася до себе. Пін’ер одразу ж подала їй зігріте біля жаровні плаття, що Фенцзє зазвичай носила вдома.
— Нічого важливого не сталося, поки мене не було?
— Нічого, — відповіла Пін’ер, подаючи чай. — Тільки дружина Ван’ера принесла відсотки на триста лянів срібла та ще пан Цзя Жуй надсилав людину довідатися, чи вдома ви, — він хоче прийти запитати про ваше здоров’я й поговорити з вами.
— Загибелі своєї шукає, тварюка! — розсердилася Фенцзє. — Добре, подивимося!
— Що це пан Цзя Жуй унадився до нас? — поцікавилася Пін’ер.
Тут Фенцзє розповіла їй про свою зустріч із Цзя Жуєм у саду палацу Нінго.
— Паршива жаба захотіла поласувати м’ясом небесного лебедя! — обурилася Пін’ер. — Негідник, що забув правила пристойності! Якщо він таке задумав, здохнути б йому, як собаці!
— Не гарячкуй, — сказала Фенцзє. — Нехай тільки з’явиться, я знаю, що робити.
Якщо хочете дізнатися, що сталось, коли прийшов Цзя Жуй, прочитайте наступний розділ.
Розділ дванадцятийЖорстока Ван Сіфен улаштовує пастку закоханому в неї Цзя Жую;
нещасний Цзя Жуй дивиться в лицьовий бік «Дорогоцінного дзеркала любові»
Фенцзє саме розмовляла з Пін’ер, коли ввійшла служниця й доповіла:
— Прибув пан Цзя Жуй.
— Проси, — наказала Фенцзє.
Почувши, що його запрошують, утішений Цзя Жуй увійшов і, сяючи посмішкою, запитав про здоров’я Фенцзє. Фенцзє була сама увага, запропонувала Цзя Жую сісти, почастувала чаєм, і Цзя Жуй, танучи від блаженства, зіщулив одне око й запитав:
— Що це другого старшого брата дотепер удома немає?
— Не знаю, — відповіла Фенцзє.
— Не інакше як затримав його хтось по дорозі й
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі», після закриття браузера.