Читати книгу - "Невинна для мажора, Ольга Суниця"

Чому вони всі торочать, що для мене, а що ні? Звідки вони можуть знати? Ми знайомі лише декілька днів. І те, що я не висловлююсь лайкою, не курю і не вішаюсь на всіх чоловіків підряд, ще не значить, що я якась перелякана і відстала від життя.

Працювати в барі мені не в новину, - спокійно відповідаю. - Я підробляла офіціанткою у барі, котрий знаходиться недалеко від нашого дому. А ось так, як вона, - киваю на стриптизерку, - не зможу. Танцювати так не вмію. То ж офіціанткою можна спробувати попрацювати, якщо в них не погана зарплатня.

Так, я вразила самовпевненого Стаса своєю відповіддю. Помічаю дивний азартний вогник в темних очах, а на обличчі з'являється загадкова посмішка.

-         Я думаю, ти будеш задоволена, - впевнено говорить.

-         Настю, ти справді збираєшся тут працювати? - Ігор хапає мене за плече і розвертає до себе. Бачу страх в його очах. - Облиш цю затію. Ми знайдемо тобі нормальну роботу.

-         Обов'язково знайдемо, - заспокоюю його, кладу на його руку свою долоню. - А поки що я підзароблю тут. Гроші не завадять.

-         А що скаже твоя мама?

-         Вона хотіла, щоб я стала самостійною. З чогось треба починати. Вона завтра їде додому і не дізнається про мої невеликі пригоди.

Ігор незадоволено стискає губи, але мовчить. Розуміє, що не має права мені вказувати. Адже він для мене ніхто. Можливо він зараз жалкує, що не завів наше спілкування далі. Був би моїм хлопцем, заборонив би. А може навпаки, радий, що не зв'язався з такою легковажною дівчиною.

Офіціантка приносить нам випивку і я відразу змочую пересохле горло солодкуватим коктейлем. Ігор не торкається до своєї склянки, він виглядає похмурим і незадоволеним. Бачу, йому не подобається це місце і він чекає митті, щоб змитись звідси.

У Стаса дзвонить телефон, він відповідає, робить серйозний вираз обличчя і після декількох реплік вимикає його.

-         Мені треба відлучитись, справи, - говорить по-діловому і встає з місця. - Будь завтра готова на п'яту годину вечора, я заберу тебе з дому.

У відповідь лише киваю. Приходить усвідомлення того, що я влаштувалась працювати в стриптиз-бар і незвичне хвилювання пробігає по тілу. Чи зможу? Все ж таки це місце взагалі не схоже на маленький бар біля мого будинку, де я майже всіх знала.

-         Їдьмо додому, - здавлено промовляє Ігор, коли ми залишаємось самі.

-         Добре, - погоджуюсь.

Чомусь в мене з'являється відчуття провини за його настрій. Але я швидко намагаюсь його прогнати. Адже це моя справа, де працювати і з ким спілкуватись. Ігор залишає на столі гроші за випивку і ми покидаємо бар, не попрощавшись зі Стасом.

Ми замовляємо таксі і весь шлях їдемо в повній тиші. В будинку ще повно гостей, але приєднуватись до них більше не хочеться. Знімаю куртку і прямую на верх. Ігор слідує позаду. Відчуваю його присутність і якусь напругу між нами. Вперше за ці дні мені з ним некомфортно і не знаю, як себе вести. Коли підходжу до своїх дверей, він опиняється поруч, перегороджує мені шлях. Схвильований погляд ковзає по обличчю.

-         Я не хочу, щоб ти там працювала, - нарешті виказує свою думку.

-         Я це помітила, - відповідаю і заспокійливо торкаюсь його плеча. - Але це всього робота офіціантки. Я вже маю досвід розносити келихи з пивом.

-         Ми не знаємо, що це за місце, - емоційно промовляє, знімає мою руку і стискає у теплих долонях. - Там можуть змушувати дівчат робити непристойні речі.

Хмурюсь від його слів.

-         Невже ти думаєш, що твій брат здатний на таке?

-         У нас з ним різні погляди на життя. Те що для мене не припустимо, для нього нормальна справа. Ось такі ми вже різні.

-         Якщо щось таке буде, я відразу покину це місце, - обіцяю йому.

-         Ти мені подобаєшся і я не хочу, щоб тебе скривдили, - тихо говорить не відриваючи від мене очей.

Ігор підносить мою руку до рота і ніжно цілує пальці.  Цей жест такий чарівний, що аж затримую подих.

-         Дякую, що хвилюєшся за мене, - тихо шепочу.

Вони справді дуже різні. Наскільки Ігор ніжний і не сміливий, настільки Стас нестримний в своїх бажаннях і впевнений у собі. Вони наче біле і чорне, день і ніч. Два брати, протилежності одне одному.

У кімнаті на самоті я довго обдумую своє рішення і ловлю себе на думці, що справді хочу спробувати працювати у тому барі.

Стас

Пишногруда блондинка здригається піді мною після кожного різкого поштовху. Вона вигинається, від задоволення прикриває очі з накладними віями і не соромлячись стогне. Ми в кімнаті для привату, нас ніхто не почує, але сьогодні Ліна мене дратує, тому прискорююсь, щоб швидше закінчити почате. Я трахаю її грубо, без всяких ніжностей і в якусь мить вона кривить миле личко і розплющує очі.

-         Стасе, по-легше, - видихає.

Та я не звертаю на її прохання уваги. Навпаки, заходжу в неї ще глибше, ще сильніше, притискаю її руки до ліжка і намагаюсь викинути непотрібні думки з голови.

З Ліною я часто проводжу час. Ми займаємось сексом в кімнаті для привату, іноді навідуюсь до неї додому. Вона у моєму смаку. Люблю веселих блондинок, не задає зайвих запитань, багато не вимагає. Можливо тому я обрав саме її. Більше ніхто до неї не має права торкатись, поки я її торкаюсь.

Та сьогодні мені все не так. Блондинка здається занадто бляклою, її пишні груди не натуральними, голос занадто писклявий. Зажмурююсь і перед очима з'являється інша. Синьоока, з розпущеним рудим волоссям і в ніжно блакитній сукні. Згадую, як торкався її у коридорі, як затамовувала подих від моєї близькості, згадую солодкий запах її парфумів.

Збудження новою хвилею наростає, ще декілька поштовхів і я бурно кінчаю, так і не розкриваючи очей.

Потім швидко відсторонююсь від Ліни і починаю одягатись. У мене ще ніколи такого не було. Щоб я займався сексом з однією, а уявляв іншу. Зазвичай, я трахаю ту, яку хочу. Та й з Ліною сьогодні не збирався усамітнюватись. Але мої гості так раптово зникли і я відчув неприємне відчуття. Наче мене кинули. Те що пішов брат байдуже, а от з Настею мені хотілось ще побути. Тоді моя блондинка навернулась під руку і запропонувала розслабитись. Я вирішив зняти напругу у тілі.