Читати книгу - "Єдина, або Сім наречених принца Ендрю, Ольга Обська"

РОЗДІЛ 4. Стерпиться-злюбиться

Решта вечері пройшла в розмовах про майбутні конкурси. Дівчата ділилися припущеннями щодо випробувань, що на них чекають попереду.

— Думаю, переважно будуть перевіряти спритність і фізичну підготовку, — зробила припущення Агнеса. — Принцу потрібна здорова дружина.

Якщо так, Глаші можна спати спокійно. Їй навіть намагатися провалити випробування не доведеться. Руденька дресирувальниця драконів на голову вище і у вправності, і в фізичній витривалості.

— В першу чергу принцу потрібна розумна дружина, — поблажливо виправила Кіпріс, зробивши багатозначний наголос на слові «розумна». — Будуть перевіряти вміст черепної коробки — знання.

Якщо володарка наукового ступеня в галузі алхімії має на увазі свою алхімічну муть, то тут їй, звичайно, немає рівних.

— Хочете, відкрию секрет? — оксамитовим голосом поцікавилася Ядаліна, обвівши Кіпріс єхидним поглядом. — Чоловіки не люблять розумних. Все, що потрібно від нареченої принца — бути красивою. А єдине знання, яке їй необхідно — це знання придворного етикету.

— Заїжджений стереотип, придуманий красунями невеликого розуму, — фиркнула Кіпріс.

— Гадаєте, принцу потрібна дружина, щоб вести з нею бесіди про псевдо-циклічні зсуви у летючих змій? — з перебільшеною ввічливістю поцікавилася Ядаліна.

— Псевдо-активні ментальні зрушення у летючих пацюків, — зарозуміло виправила Кіпріс. — І так, гадаю, для цього.

Глаша спостерігала за дискусією з цікавістю. Складалося враження, що дівчата дійсно серйозно зібралися боротися за принца. Принаймні, кількість отрути, якою були просякнуті слова, говорила на користь цієї версії.

— Знаєте, дівчата, — несподівано вступила в розмову Барба, — а мені здається, нас будуть перевіряти на здатність до магії.

Кіпріс і Ядаліна перестали свердлити одна одну поглядами і втупилися в біляву красуню. На обличчях обох промайнуло невдоволення. Чи то їм не сподобалося, що їх глибокій філософській дискусії завадили, чи то саме припущення Барби викликало роздратування.

Блондинка не встигла дізнатися думку інших претенденток з приводу своєї гіпотези. В їдальню увійшов Крайс, і вся увага дівчат моментально переключилася на нього.

— Добрий вечір! — привітався він. — Всі мене вже трохи знають, але нагадаю ще раз: я хромейстер, організатор конкурсів для наречених. А тепер перейдемо до справи.

Крайс підійшов до столу і роздав дівчатам по листку паперу.

— Схема покоїв і територій навколо палацу, — пояснив він. — Щоб вам легше було орієнтуватися.

Глаша з інтересом дивилася на малюнок. Якщо блакитним кольором тут, як і на Землі, позначають водойми, то виходило, що палац розташований на березі моря. Чудове відкриття! Яка погода стоїть за вікном, Глафіра поки уявлення не мала, але якщо в Дарліті зараз літо, то, ймовірно, буде можливість поплавати і позасмагати.

— На зворотному боці — розпорядок дня, — продовжив Крайс.

А ось ця новина насторожила. Глаша перевернула листок, і перше, що впало в очі: 9:00 — зарядка. Не те щоб Глафіра не любила спорт. Вона із задоволенням ходила з подругами на каток і навіть одного разу цілий місяць регулярно відвідувала тренажерний зал, щоб не пропав подарований на день народження все тими ж подругами абонемент. Але Глаші не подобався «примус» — сам факт, що день, починаючи з зарядки, був розписаний по хвилинах, як в армії.

Судячи з хмикання, що прокотилося по столовій, інші претендентки вже теж продивилися розклад і не всіма пунктами залишилися задоволені.

— Не забувайте, в договорі був розділ про те, що ви зобов'язуєтеся дотримуватися розкладу, — нагадав Крайс і розвернувся, щоб вийти з обіднього залу.

— Можна запитати? — ввічливо зупинила його Агнеса. — Тут написано: 12:00-14:00 — підготовка до першого конкурсу. А яким буде перший конкурс?

Крайс повернувся до столу, і освітив дівчат щирою посмішкою. Ті завмерли в напруженні.

— Традиційно перший конкурс — це випробування на спритність.

Агнеса засяяла. Обличчя ж інших дівчат виражали мало ентузіазму. У Кіпріс від прикрості навіть макіяж сповз кудись убік, позбавивши обличчя аристократизму і повернувши йому його первісний «кінський» вигляд.

— Скачки на зебрах, — добив професорку алхімії Крайс.

Потім ввічливо попрощався і вийшов з обіднього залу.

Що ж, чудовий конкурс, щоб його провалити. Глаша мала, насправді, невеликий досвід катання на конях. Шкільна подруга, Світлана Голікова, займалася кінним спортом і навчила так-сяк триматися в сідлі. Але то були сумирні конячки, а не зебри, які в Дарліті можуть несподівано виявитися вогнедишними або шаблезубими. Хто їх знає? Тут уже навіть більше питання не в тому, як витонченіше програти, а в тому, як би не зламати шию.

— Я ж казала, — переможно сказала Агнеса, як тільки за хромейстером зачинилися двері. — Головна властивість нареченої принца — це хороша фізична підготовка. Їй же спадкоємця народжувати.

Ядаліна і Кіпріс явно мали з цього приводу інші думки. Але поки підбирали відповідні слова, щоб їх озвучити, Агнеса дружелюбно продовжила:

— Дівчата, я розумію, що в цьому змаганні у мене перевага. Є досвід роботи з тваринами більш норовливими за зебр. І я із задоволенням поділюся ним. Звертайтеся. Я за чесну конкуренцію.

Слова Агнеси в черговий раз підкреслили її адекватність. Руденька дресирувальниця драконів поки здавалася Глафірі найбільш підходящою кандидатурою, з ким можна було б потоваришувати. І навіть стало шкода, що кімнату доведеться ділити не з нею, а з Зурім, яка за весь вечір зронила не більше п'яти слів. Хто знає, що у неї в голові?

Дівчата, одна за одною, почали залишати обідній зал. Вирушила в свою кімнату і Глаша. Знайшла дорогу майже без проблем. Допомогла схема, яку вручив Крайс. Коли зайшла в апартаменти, сусідка по кімнаті вже була там. Вона сиділа на краєчку дивана все з тим же потупленим поглядом.