Читати книгу - "Пригоди бравого вояка Швейка, Ярослав Гашек"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Комісія судових лікарів, яка мала вирішити, наскільки психічний кругозір обвинуваченого Швейка відповідає чи не відповідає всім його переліченим у рапорті злочинам, складалася з трьох дуже поважних панів. Причому погляд кожного зокрема діаметрально різнився від будь-якого погляду інших двох. Вони були представниками трьох різних протилежних напрямків і психіатричних шкіл, і коли ці протилежні наукові табори дійшли до цілковитої згоди щодо Швейка, то це можна пояснити лише тим приголомшливим враженням, яке Швейк справив на всю комісію, коли ввійшов у залу, де мали обслідувати його психічний стан.
Побачивши на стіні портрет австрійського монарха, він вигукнув: «Панове, хай живе цісар Франц-Йосиф Перший!»
Справа була зовсім ясна. Завдяки спонтанному виступові Швейка відпала ціла низка запитань. Залишилися тільки найважливіші. Відповіді на них мали на підставі системи доктора психіатра Каллерсона, доктора Гевероха і англійця Вейкінга 29 підтвердити первісну думку про Швейка.
- Чи радій важчий від олова?
- Я його, пробачте, не важив,- зі своєю милою посмішкою відповів Швейк.
- Ви вірите в кінець світу?
- Насамперед я мусив би той кінець побачити,- відповів Швейк недбало,- однак напевно завтра я його ще не дочекаюсь.
- Чи могли б ви вирахувати діаметр земної кулі?
- Ні, панове, не зумів би,- відповів Швейк,- але я б вам, панове, також загадав одну загадку: стоїть триповерховий будинок, а в цьому будинку на кожному поверсі вісім вікон. На даху два дахові віконця і два комини. На кожному поверсі живе по двоє квартирантів. А тепер, панове, скажіть мені, в якому році померла двірникова бабуня?
Судові лікарі значуще перезирнулися, але, незважаючи на це, один з них поставив ще таке запитання:
- Чи знаєте ви, яка найбільша глибина в Тихому океані?
- Цього, панове, не знаю,- почули вони у відповідь,- але думаю, що там, безперечно, глибше, ніж під Вишеградською скелею у Влтаві.
- Досить? - лаконічно спитав голова комісії.
Але все ж таки один із членів комісії попросив дозволу ще запитати.
- Скільки буде, якщо дванадцять тисяч вісімсот дев’яносто сім помножити на тринадцять тисяч вісімсот шістдесят три?
- Сімсот двадцять дев’ять,- відповів Швейк, не змигнувши оком.
- Гадаю, цього досить,- промовив голова комісії,- можете відвести обвинуваченого на давнє місце.
- Дякую вам, панове,- шанобливо сказав Швейк.- З мене цього також цілком досить.
Коли Швейка вивели, колегія трьох дійшла спільного висновку, що Швейк дурний як пень і що він ідіот згідно з усіма законами природи, які відкрили вчені-психіатри. У висновках, надісланих слідчому, між іншим було зазначено:
«Нижчепідписані судові лікарі погодилися на діагнозі незаперечного психічного отупіння і вродженого кретинізму Йозефа Швейка, представленого вищевказаній комісії. Вислів «Хай живе цісар Франц-Йосиф Перший!» цілком достатній, щоб визнати душевний стан Йозефа Швейка як стан безнадійного ідіота, на підставі чого нижчепідписана комісія пропонує:
1. Припинити слідство проти Йозефа Швейка.
2. Відіслати Йозефа Швейка до психіатричної лікарні під нагляд для визначення, якою мірою його душевний стан небезпечний для оточення».
У той час як писалися ці висновки, Швейк розповідав своїм товаришам по камері:
- На Фердінанда вони начхали, а патякали зі мною про ще більші дурниці. Наприкінці ми один одному сказали, що з нас цієї розмови досить, і розійшлися.
- Я нікому не вірю,- зауважив скоцюрблений маленький чоловічок, на луці якого випадково викопали чийсь кістяк.- Все це шахрайство.
- Але й шахрайство на світі повинно бути,- сказав Швейк, лягаючи на нари.- Якби люди бажали добра кожному своєму ближньому, то незабаром усі б між собою перегризлися.
4. ШВЕЙКА ВИГАНЯЮТЬ З БОЖЕВІЛЬНІ
Описуючи пізніше своє перебування в божевільні, Швейк розсипався в похвалах:
- Справді, не знаю, чого тим божевільним не до шмиги, що їх там тримають. Там же дозволяють качатися голяка по підлозі, вити, як шакал, казитись і кусати людей. Зробив би ти таке десь на вулиці, люди б дивом дивувалися, а в божевільні це як плюнути. Там така воля, про яку й соціалістам ніколи не снилося. Кожен може видати себе і за господа бога, і за діву Марію, і за папу римського, і за короля англійського, і за найяснішого цісаря або за святого Вацлава. 30 Правда, той, що вдавав із себе Вацлава, був весь час зв’язаний і лежав голяком в одиночці. Був там і такий, що репетував, ніби він архієпископ. Той нічого іншого не знав, тільки обжирався і дещо, вибачте, робив, що римується зі словом «обжирався», але ніхто там цього не соромився. А один навіть видавав себе за святого Кирила і Мефодія, щоб одержувати по дві порції. Один пан був вагітний. Він кожнісінького запрошував на хрестини. Багато там було шахістів, політиків, рибалок і скаутів, колекціонерів поштових марок, фотографів-аматорів. Один потрапив туди через якісь старі горщики, що їх він називав урнами. Іншого весь час тримали в гамівній сорочці, щоб він не міг вирахувати, коли настане кінець світу. Я зустрівся там і з кількома професорами. Один усе ходив слідом за мною і переконував, що цигани походять з Крконошів, 31 а другий доводив, що всередині земної кулі є
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пригоди бравого вояка Швейка, Ярослав Гашек», після закриття браузера.