Читати книгу - "Двері між світами, Veronika Bilous"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Який жарт? – запитала Марта.
Солдат підняв на неї порожній погляд і сказав:
— «Якщо ти дивишся в темряву і думаєш, що там нікого немає… темрява думає інакше.»
У кімнаті стало холодно.
Руденко хмикнув.
— Ну все, тепер точно кінець. Солдати жартують страшніше за мене.
Лакруа стиснув зуби і підійшов до вікна.
— Якщо там хтось є, ми це зараз перевіримо.
Коли Лекруа ступив у сутінки, Олексія як блискавкою прошило розуміння що буде далі. Він стрімголов кинувся вслід, але в полі вже нікого не було, а Лекруа стояв серед кола пожухлої трави і здивовано кліпав очима.
- Ви хто? - спитав він Олексія - і що робите на моїй базі?!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Двері між світами, Veronika Bilous», після закриття браузера.
