Читати книгу - "Пазл"

Ілан мусив визнати, що в його аргументах є логіка, хоч він і не хотів цього приймати. Він вийняв ключ із кишені.

— Цей ключ був у неї в руці. Ми одразу спробували відімкнути сейф з грошима, але ключ не від нього.

— Як гадаєш, що він відмикає?

— Уявлення не маю. І не хочу знати. Головне — це забратися звідси.

Ілан знову став гортати тонкі сторінки Біблії. Папір тремтів під його пальцями.

— З кожним днем, проведеним у цих стінах, до мене поступово повертаються спогади,— зізнався він.— Я усвідомлюю, що мої батьки були набожні і дуже мене любили. Ми жили в дуже скромному будиночку. Зараз я це відчуваю, це десь у глибині мене. До цього часу я уявляв їх холодними науковцями, що думають лише про кар’єру та мандрівки морем на своєму клятому човні. Але тепер я знаю, що все це неправда. Мої справжні спогади не втрачені, врешті-решт я їх віднайду, я в цьому впевнений.

Філоза сів поруч із ним. Він подивився на складену зашифровану мапу на ліжку, з написаною зверху фразою: «Тут, унизу — Хаос, але на вершині ти знайдеш рівновагу. Усі відповіді — там».

— На вершині… Припускаю, мається на увазі «на вершині драбини»,— продовжив він.

— Я завжди думав, що йдеться про вершину гори, але тепер усе стало на свої місця, батько справді мав на увазі драбину Якова.

— Ти прочитав уривок про цю драбину Якова?

— Я саме це й робив. Яків був сином Ісаака, онуком…

— Авраама,— перебив його Філоза.— Це був єврейський патріарх, який боровся з янголом і переміг його. Ця битва вважається проявом доблесті. Яків був хоробрим, перемагав, долав перешкоди.

Ілан намагався знайти у словах Філози відголос власної історії та історії батьків. Він також подолав перешкоди, щоб потрапити до гри. Чому батько обрав цей біблійний символ для шифрування своєї мапи?

— Розкажи мені про драбину,— попросив він.

— Під час візиту до міста Харран Якову наснився знаменитий сон про драбину із сімома щаблями. Розумієш, розшифровка міститься у Біблії. Християнська інтерпретація цього уривку базується головним чином на словах Христа у Євангелії від Івана. Уві сні Якова, якщо мене не зраджує пам’ять, Христос представлений як драбина, що з’єднує Небо і Землю, будучи водночас Сином Божим і Сином Людським. Піднятися сімома щаблями означає перетнути всі проміжні світи, обов’язкові переходи на шляху на Небо.

— А перед Небом — чистилище, правильно?

— Так, можна інтерпретувати і так. Унизу драбини — земне життя. Посередині — чистилище. А на верхівці — пек­ло або рай.

Після слів Філози Ілан довго сидів нерухомо. Він обдумував слова батька, розрубаного навпіл, у його дивному сні: «Це не просто морг, це перехідний пункт. Твоя мама і я, ми чекаємо на Суд. Рай, пекло… Розумієш, про що я?»

Що пов’язує всі ці загадки?

Співрозмовник стиснув його плече.

— Усе гаразд?

— Так-так… Принаймні, я так думаю. Знаєш, у мене завжди було особливе уявлення про чистилище.

— Яке?

— Крижане і непривітне місце, де кожен очікує на суд. Трохи схоже на це, де зараз ми…

Філоза попрямував до дверей.

— Тобі варто гарно попаритись в душі. Трохи відпочити. Завтра буде довгий шлях.

— Ти маєш рацію.

— Поки ми чекаємо, я пройдусь коридором, востаннє спробую знайти Ябловські. Якщо не знайду, підемо без нього. Знайдемо рятувальників або поліцію і відправимо їх сюди.

— Чудово. Скажи… Я пригадую дещо, старий спогад зі шкільних років, дещо пов’язане з пеклом і чистилищем. Ти знаєш, ким у грецькій міфології був Гадес[18]?

— Мені здається, він має стосунок до пекла,— відповів Філоза.

— Так, він був володарем пекла. Не дозволяв мертвим вийти з нього.

— Ага, точно…— він ущипливо реготнув.— Тобто всі ми зараз у чистилищі і рухаємось до пекла, а Гадес нас не випускає? Круто. Тобі справді треба відпочити.

На цьому Філоза вийшов з кімнати. Через декілька хвилин Ілан стояв під обпікаючим струменем у душі. Тепер він думав про великий овальний вітраж у вестибюлі. Стражденні обличчя Христа і його учнів. Навіщо на вході до психіатричної лікарні релігійні вітражі? Чому пацієнтам дозволили малювати на стінах картини на тему «Пекла» Данте? Чому батько черпав натхнення в драбині Якова для шифрування своєї загадки? Що в усій цій історії роблять відсилки до релігії?

Чистилище…

Ілан довго стояв під душем, захоплений своїми розду­мами.

Вийшовши з кабінки, він різко спинився, приклавши долоні до рота.

На підлозі, згорнувшись клубком, лежав Фредерік Ябловські. Він був одягнений у цивільне, на ногах були трекінгові черевики.

Светр в ділянці живота був заплямований кров’ю.

І всіяний маленькими отворами.

60

Ілан закляк, він не міг усвідомити, що відбувається.

Фредеріка Ябловські вбито ударами викрутки.

А його труп кинули посеред ванної кімнати, поки Ілан приймав душ.

Тремтячи всім тілом, молодий чоловік обійшов тіло, стримуючи крик. У паніці він кинувся в коридор, що вів до спалень. Він пробіг повз порожню кухню, і у нього потемніло в очах, коли він побачив чорний хрест, приклеєний до дверей Хлоїної кімнати.

Той самий хрест, від якого відбилась фігурка Христа, який він забрав із палати 27.

Він поспішив до кімнати. Незнайомка з довгим чорним волоссям спала на ліжку, її груди злегка здіймалися. Але Хлоя зникла. На підлозі валялись розмотані бинти, пляшечки були перекинуті. Вочевидь, тут була боротьба.

Ілан вийшов у коридор і почав шукати в усіх кімнатах, викрикуючи Хлоїне ім’я. Він захекався і був геть висна­жений.

Усі кімнати були порожні. Трохи далі вже кидала виклик пітьма.

У нього була лише одна відповідь: його вбив Філоза.

Це він убивця з викруткою.

Філоза — це Люка Шардон.

Він затягнув ще одну здобич у нетрі цієї клятої лікарні.

Ілан сховався в кімнаті Хлої і, перш ніж замкнутися на ключ, відчепив чорний хрест. На очах у нього виступили сльози. Чому він покинув дівчину саму? Чому не залишився наглядати за нею? Він був засліплений дивною поведінкою Гайгекса, його манерами, його роздвоєнням особистості, у той час як у нього за спиною, у тіні, діяв Філоза, поступово сплітаючи свою павутину. Він цілком міг убити рудоволосу учасницю і зайняти її місце. Під час отримання першого завдання він став напроти скриньки з номером 2, у першій трійці. Він перший оголосив про зникнення Рея Лепренса і вдавав, що нічого не чув, хоча його кімната через стінку. Також Ілан згадав про питання, яке поставив Філоза, коли побачив повішеного Гайгекса: «Гайгекс щось говорив, перш ніж упав? Він пояснив, що все це означає?».

Хлоя завжди йому не довіряла. Вона щось відчувала.

Ілан сповз по стіні, тихо плачучи. Він крутив у руках розп’яття, що тепер стало могильним хрестом. Філоза забрав його з Іланової кімнати і почепив сюди.