Читати книгу - "Поеми - т. 5, Франко І. Я."

Франко брав участь у підготовці до друку цього видання: читав і правив переклад, написав до нього передмову (варіант передмови до другого видання поеми «Мойсей»). Порівняно з українським текстом у польському виданні передмова має дещо інший характер: автор додав до неї новий вступ, в якому говорить про те, чи можна вважати Мойсея постаттю історичною, визначає ті моменти в легендарній біографії цього пророка, які його зацікавили насамперед, а також висловлює деякі думки про характер свого твору, подає короткі дані з історії його написання й публікації. Тільки після цього наводиться «з деякими скороченнями й доповненнями» (з передмови Франка до видання поеми польською мовою) в перекладі поета передмова з українського видання. В польській передмові є, зокрема, таке звернення до читачів: «Даючи в руки польської громадськості мою поему в польському перекладі українця Володимира Кобрина, відчуваю потребу висловити йому подяку за старанне виконання перекладу, як і за не менш старанне врахування тих багатьох поправок, які я при порівнянні перекладу з оригіналом вважав за потрібне зробити, і висловлюю надію, що польська громадськість сприйме цей твір як доказ, що поляки від українців, принаймні на полі літератури й науки, можуть сподіватися не лише на роздори й неприязнь».

Збереглися документальні матеріали, що проливають деяке світло на творчу співпрацю І. Франка і перекладача його поеми, дрогобицького юриста Володимира Кобрина, зокрема є сім листів В. Кобрина до автора поеми «Мойсей». У першому листі від 24 жовтня 1913 р. Кобрин пише: «Хотячи пошанувати ювілей Вашої громадянської і літературної 40-літньої діяльності, зладив я переклад Вашого «Мойсея» на польську мову віршем, тому прошу ласкаво високоповажного автора о дозвіл на видрукування переводу <…>. Сам перевід є зладжений стихами із задержанням складу вірша оригінального. Єсли би високоповажаний пан доктор хотіли попередньо переглянути перевід, то сейчас служу мунускриптом, але думаю, то опізнило би появу поеми в мові польській, тому прошу прислати мені письменну заяву, яка давала би мені уповноваження до накладу «Мойсея» в польськім переводі» (ф. 3, № 1631, арк. 49-51).

З наступного листа від 27 жовтня 1913 р. довідуємось, що В. Кобрин на прохання І. Франка вислав йому рукопис перекладу. Франко мав вирішити: дати дозвіл на видання перекладу чи ні. У цьому ж листі В. Кобрин говорить про свою працю таке: «…Хоч великі трудності були до поборення, старався я в своїм перекладі по можності вірно держатися краси оригіналу і віддати її такою віршовою формою, як в оригіналі. Буду дуже вдячний, єсли високоповажаний автор схотіли би деякі можливі похибки ще перед друком поправити» (ф. 3, № 1631, арк. 55 і зворот).

Очевидно, Франка не повністю задовольнив переклад, тому він зробив деякі поправки й уточнення. 10 листопада 1913 р., відповідаючи на лист І. Франка, В. Кобрин пише: «Дуже ся тішу, що завдяки Вашій помочі переклад «Мойсея» дістає в кождім взгляді ошліфування, гідного високої ідеї провідної в незрівняному оригіналі» (ф. 3, № 1631, арк. 57). Одночасно свій переклад за другим примірником автографа ще раз переглядав і Кобрин, надсилаючи доопрацьовані розділи Франкові. Про це свідчить цитований вище лист від 10 листопада 1913 р.: «Переконуюся, що я подекуди замало прикладався або й спішився, а вірш вимагає основнішої праці. Пересилаю переписані початкові розділи, причім я ще в деяких місцях позміняв дещо, тому прошу не гніватися, що ще раз повторю мою просьбу - щоби високоповажаний добродій ласкаво, шануючи, однак, дороге здоров’я, переглянули манускрипти і можливі ще уваги поробили». Далі перекладач повідомляє поета, що він звернувся до відомого німецького художника-ілюстратора Лілієна, який ілюстрував єврейське видання Біблії, з проханням зробити «віньєту і пару образів до тексту «Мойсея», який, без сумніву, буде в силі побудити його талант артистичний».

З листа від 12 грудня 1913 р. видно, що В. Кобрин перед цим особисто зустрічався з Франком у Львові, що, крім поеми «Мойсей», він переклав вірш «Каменярі» й почав перекладати поему «Лис Микита». В. Кобрин запитує Франка: «Як поступає друк «Мойсея»? Сподіваюся, що сього місяця повинен вийти рішучо» (ф. 3, № 1631, арк. 51 зв.).

З наступного листа від 20 грудня 1913 р. можна зробити висновок, що Франко в цей час працював над передмовою до перекладу поеми «Мойсей» польською мовою.

Разом з цим листом В Кобрин прислав для апробації переклад першої пісні поеми «Лис Микита» (ф. 3, № 1638, арк. 227-229).

Врешті з листа від 16 квітня 1914 р. дізнаємося, що переклад поеми «Мойсей» уже вийшов з друку (поема друкувалася у львівській «Друкарні повшехній»), що В. Кобрин безкоштовно передав Франкові для розпродажу 1000 примірників книжки. В. Кобрин повідомляє також, що перекладає вже восьму пісню поеми «Лис Микита» (ф. 3, № 1631. арк. 65-67).

Останній лист В. Кобрина до І. Франка від 25 квітня 1914 р. безпосередньо не стосується історії перекладу поеми «Мойсей», а розповсюдження видрукованої вже книжки.

На жаль, листи І. Франка до В. Кобрина невідомі.

Збереглися фрагменти автографа перекладу поеми «Мойсей» польською мовою (ф. 3, № 428, зв. арк. 1-7). Це такі сторінки: п’ята (починається рядком «Dzis Abiron і Datan wśród nich»), шоста-десята, тринадцята; закінчується фрагмент шостою строфою розділу V поеми. Рукою Франка в кількох місцях в уривок внесено незначні поправки. Зберігся й інший фрагмент з перекладу твору (ф. 3, № 669, арк. 109-128, 133-159, 163-183, 187-189, зв. чистий). Однак скласти ці фрагменти перекладу в єдине ціле нема змоги, оскільки Франко автограф перекладу після виходу «Мойсея» порізав на менші шматки й на зворотному (чистому) боці написав новий текст (без поміток), зробив іншу пагінацію.

Збереглися скупі відомості ще про один переклад польською мовою поеми «Мойсей», який, очевидно, не був закінчений (ф. 3, № 1634, арк. 191-193).

За другим виданням поеми (1913) був зроблений її переклад російською мовою: Иван Франко. Моисей. Поэма с предисловием автора. Просмотренный автором перевод со второго украинского издания П. Дятлова. Издание П. Дятлова. Вена, 1917, 85 стр.

Дятлів (Дятлов) Петро Юрійович (1883-1933) - активний діяч революційного руху на Україні, один з перших перекладачів творів В. І. Леніна українською мовою. Перекладав також з чеської на українську, а з української на російську (твори О. Кобилянської, І. Франка). З 1918 р. - член Компартії Австрії, з 1921 - член КЗПУ, з 1926 - член ВКП(б).

Франко авторизував цей переклад, додав до нього передмову, що є варіантом передмови до другого видання