Читати книгу - "Поеми - т. 5, Франко І. Я."

На звороті аркушів 12 і 13 поет написав 22 нові строфи, з яких чотири взято з деякими змінами з першої редакції (строфи 11-13). Доопрацювання стосується образу Датана.

Промова Датана (розділ 8, арк. 12-13) має дві відмінні редакції. В первісному тексті вона мала 25 строф:

І піднявся завзятий Датан:

«Ось вам слово до ладу!

Я відкрию вам тайну страшну

І пророцькую зраду.

Ви міркуєте: сей наш пророк,

Старець сивоголовий,

Як говорить, віщує, то все

Під вітхненням Єгови;

Що ніяка мета світова

Його словом не править,

Лиш одного він хоче - всіх нас

На путь правий наставить;

Що, з Єгипту нас вивівши, він

Для свойого народу

Лиш одну бачить ясну мету -

Незалежність, свободу.

Отже, се, мої браття, брехня!

Наш пророк носить маску:

Він веде нас, і клонить, і гне

У тиранськую пастку.

Отже, знайте, що сей Канаан,

Ся чудовая цілість,

Що нам буцім Єгова судив,-

Се Єгипту посілість.

Скільки є в нім князів, фараон

Ставить крок на їх спині,

Фараонове військо сидить

У їх кождій твердині.

Поступити ногою в той край,

То лиш дві нам дороги:

Або впасти, як смирні раби,

Фараону під ноги,

Або визвати гордо на бій

Всю єгипетську силу

І знайти, замість волі, собі

В Канаані могилу.

Чи на те ж по безмежних степах

Сорок літ ми блукали,

Щоб, знеможені, вбогі, назад

У неволю вертали?

Чи на те ж ми з Єгипту втекли

І шукали спокою,

Щоб знесиленим стати тепер

З фараоном до бою?

А тепер запитайте його,

Лжепророка - єхидну,

Що йому обіцяв фараон

За сю зраду огидну?

Він же змалку кайдани кував

Нашій честі і волі,

Він же вчився всіх зрад і підлот

У єгипетській школі.

Як Ізраїль зробився грізним

Многотою своєю

Фараону, щоб не завладав

Його всею землею,-

От тоді сей пророк нас погнав,

Мов безтямну скотину,

Фараону на радість кудись

Через море в пустиню.

Кілько люду погинуло в ній!

Ті піски і ті скали

Соткам тисяч Ізрайля синів

Домовиною стали.

А тепер, коли з наших ватаг

Тільки жмінька лишилась

І Ізраїля сила грізна

По пісках розгубилась,

Коли дух наш хоробрий упав,

Мов нелітня дитина,

І завзяття пом’якло в душі.

Наче мокрая глина,-

Він тепер нас веде в Канаан,

Як отару овечу,

Ворогам на заріз! Я кричу!

Протестую, перечу!

Я Датан…

Підіймаю свій голос:

«Зупинися, Ізрайлю! В той бік

Не підходь ні на волос!

Тим фальшивим пророцтвам не вір,

Бо ярмо в них погане!

В краю ложних обітниць твоя

Хай нога не постане!»

І жахнувся Ізраїль. Невже

Се мета його праці?

Лиш в очах щось зловіще горить,

Наче блискавки в мряці.

Та з мертвої тиші вирина

Ось Мойсеєве слово:

«О бездонна підлота й брехня!

Чи ти чуєш, Єгово?

О, ти чуєш і бачиш усе,

Хоч нічого не кажеш,

І заплату за сю клевету

По всій правді відважиш.

Лиш в одному ти правду вгадав,

І так буде, Датане:

В хвилю скону твойого - землі

Під тобою не стане».

У розділі XIII після першої строфи йшли такі рядки:

І почулися острі слова:

«Самодурство діточе!

Що сам глупства робив, а тепер

Їх на бога здать хоче!

Як розвіялось пилом його

Підприємство шалене.

Він Єгову питає: чи ти

Задоволений з мене?»

Зупинився Мойсей, затремтів,

Чоло вкрилося потом,

І по серці його мов пройшов

Хто розпаленим дротом.

«Хто говорить, хто думи мої

Розбиває обухом?

Хоче знать, чи говорю отсе

З чоловіком чи з духом?»

Перекресливши їх, автор написав одну строфу. Одночасно переробив і перший рядок наступної строфи. Замість: «І хтось мовив: Самсону вже, бач» поет створив рядок: «А як вийде самому той плід?»

У розділі XIV Франко викреслив першу строфу:

Підіймалося сонце над степ,

Мов багровеє коло,

І промінням, мов стрілами, тьму

Прошибало й кололо.

В передмові до другого видання поеми (1913) Франко зазначив, що воно «являється в тексті незміннім, з виїмком кількох дрібних поправок» (ст. III). Друге видання, на відміну від першого, має передмову. Подекуди Франко також поставив наголоси. Крім того, він зробив у ряді місць деякі правописні й мовностилістичні поправки. Діалектну форму в рядку: «Мов дві блискавці в хмарі» (с. 18 першого видання) виправив на «Мов дві блискавки в хмарі» (с. 12 другого видання). Слова против, пахучі замінив на проти й пахущі. Заміну, що має смисловий характер, зроблено лише в одному випадку. 37-й рядок розділу XVI поеми: «Ох, дитя нетямуще!» поет виправив на «Ох, дитя невидюще!».

Крім того, в другому виданні поеми випущена така строфа:

Тут удариться він о зубець,

Розіб’ється на части,

Там з собою ще камінь порве,

Щоб з ним нижче упасти.

Наведена строфа відсутня у польському та російському перекладах поеми, які авторизував Франко. Не маючи вірогідних доказів, що ця строфа пропущена випадково, механічно, не вводимо її до основного тексту поеми.

За текстом другого видання поеми «Мойсей» зроблено переклад твору польською мовою: Iwan Franko. Mojżesz. Poemat. Tłómaczył z ukraińskiego przy współudziale autora Włodzimierz Kobryn. Lwów, 1914, 99