Читати книгу - "Таємниця Михайла Грушевського"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Україна: політична історія… – С 35, 37.
15
Масненко В. Історичні концепції М. С. Грушевського та В. К. Липинського. Методологічний та суспільно-політичний виміри української історичної думки 1920-х років. – Київ – Черкаси: «Брама-ІСУЄП». – 2000. – С. 255.
16
Тельвак В. В. Рецепція творчої спадщини Михайла Грушевського в історичній думці кінця XIX – 30-х років XX століття: Автореф. дис. д-ра іст. наук. – Київ. – 2009. – С 17.
17
Стецюк Н. В. Конституціоналізм в українській політичній та правовій думці (середина XIX ст. – кінець 80-х років XX ст.): Дис. канд. юрид. наук. – Л. – 2003. – С 3, 29.
18
Україна: політична історія… – С. 227, 229.
19
Там само. – С. 243, 248.
20
Там само. – С 244.
21
Україна: політична історія… – С. 251.
22
Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм. XV—XVIII вв. Том 3. Время мира. – Москва: Прогресс. – 1992. – 679 с. – С. 19.
23
Верховцева І. Г. Діяльність земств Правобережної України (1911—1920 рр.): Дис. канд. іст. наук. – Ізмаїл. – 2004. – С. 11—12.
24
Докл. див.: Бармак М. Формування владних інституцій Російської імперії на Правобережній Україні. Кінець XVIII – перша половина XIX ст. – Тернопіль: Астон. – 2007. – 511 с – С. 482, 483, 484, 485, 487, 488, 489, 490, 491; Комарніцький О. Б. Містечка Правобережної України в добу української революції (1917—1920 рр.): Дис. канд. іст. наук. – Чернівці. – 2005. – 20 C. – С 8, 9, 10, 11.
25
Гудь Б. В. Україно-польські конфлікти XIX– першої половини XX століття: етносоціальний аспект: Дис. д-ра іст. наук. – Л. – 2008. – 34 с – С. 19, 20, 21, 22, 23, 25, 26.
26
Ващук Д. П. Обласні привілеї Волині та Київщини: гінеза і функціонування у другій половині XV – першій третині XVI ст.: Автореф. дис. канд. іст. наук. – Київ. – 2005. – 18 с – С. 10, 11, 12, 14.
27
Скрипник А. Ю. Діяльність адміністративних установ Подільської губернії (1793—1914 рр.): Автореф. дис. канд. іст. наук. – Київ. – 2007. – 20 с – С. 10, 12, 15.
28
Савченко В. Україна масонська. – К.: Нора-Друк. – 2008. – С. 137—227
29
Дильонгова Г. Історія Польщі. 1795—1990. К.: видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – С. 58.
30
Брачев В. С. Масоны в России: от Петра I до наших дней (история) // www.gumer.info/authors.php?name
31
Брачев В. С. Указ. праця.
32
Як показала О. Крижановська, принаймні деякі дослідники вважають «парамасонською, тобто не суто масонською, а такою, що існувала окремо й паралельно з масонським орденом».
33
Всі важливі обставини та деталі див.: Брачев В. Указ. праця.
34
http://www.ukrmason.org/ukr/landmark.php
35
http://www.ukrmason.org/ukr/12.php
36
Докл. див.: Савченко В. Україна масонська. – С. 221 і далі.
37
Див. розвідки К. Бондаренка: http://www.ukrmason.org/ukr/publication.php?pid=5 та О. Головенського http://www.malakava.com.ua/article/5926
38
Дильонгова Г. Указ. праця. – С. 54.
39
Валіон О. М. Роль М. Грушевського у національно-культурному відродженні українського народу (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.): Дис. канд. іст. наук. – Тернопіль. – 2003. – С 9, 15.
40
Будз В. П. Філософія історії Михайла Грушевського… – С. 11, 16.
41
Валіон О. М. Указ праця. – С 15.
42
Будз В. П. Указ. праця. – С. 11, 12, 13, 15, 16.
43
Терещенко Ю., Осташко Т. Український патріот із династії Габсбургів. – К.: Темпора. – 2008. – 381 с – С. 6, 7, 47.
44
Див.: Терещенко Ю., Осташко Т Указ. праця. – С. 15, 16, 47.
45
Див.: Терещенко Ю., Осташко Т. Указ. праця. – С. 7, 8, 10, 11, 12, 13.
46
Раухенштайнер М. Росія та Австро-Угорщина в Першій світовій війні. Війна, розпад та новий початок (1914—1918). // Окупація України 1918 року… – С. 31, 37.
47
Україна: політична історія. – С. 255.
48
УЦР… – Т. I. – С. 397.
49
Див.: Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У двох томах. Том 1. 4 березня – 9 грудня 1917 р. – Київ: Наукова думка, 1996. – 588 с. – С. 465, 466—469. (Далі – УЦР… – Т. І).
50
Україна: політична історія… – С. 272.
51
Любовець О. М. Ідейно-політичні процеси в українських партіях у контексті альтернатив революційної доби (1917—1920): Дис. д-ра іст. наук: Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка. – К. – 2006. – 31 с – С. 25, 26.
52
Грицак Я. Страсті за націоналізмом. Історичні есеї. – К.: Критика. – 2004. – 343 с.
53
Там само. – С 48, 55.
54
Салій І. Крах партійного колоса. // Факти, роздуми, застереження. – К.: Вирій. – 2007. – С 129.
55
Грицак Я. Страсті за націоналізмом… – С. 55, 56—57.
56
Причини цього він з безпосередньою щирістю перераховував у такому порядку: «надмірна молодість провідників»; «молодечість українського руху»; «брак сильної центральної партії»; «ідейні збочення тогочасного українства». Цит. за: ГрицакЯ. Страсті за націоналізмом… – С. 70.
57
Грицак Я. Страсті за націоналізмом… – С. 59, 60. Автор також указує й на інші причини, як-от: «комбінація організованого й точно спрямованого масового терору»; «майстерне використання пропаганди»; вміння лідерів ухвалювати «реалістичнірішення» у «критичні моменти»; компроміс із національними рухами на околицях імперії, наслідком якого стало утворення СРСР, до ідеї якого більшовицькі лідери прийшли «під впливом розмаху національних рухів на окраїнах імперії». В іншому есеї – «Чому зазнала поразки українська революція?» – Я. Грицак розширює цей перелік, який набуває такого вигляду: відсутність стабільної ситуації та відносної національної суверенності; Росія та Німеччина «не квапилися визнавати українські домагання»; Антанта відмовилася поширити на Україну принцип права націй на самовизначення; сепаратний мир з Німеччиною, який «автоматично» перевів Україну в табір переможених; «федералістичний» ухил українських політиків; відсутність належного контролю за армією; організований і контрольований «зверху» більшовицький терор; кращий рівень більшовицької воєнної пропаганди. (Див.: С. 72, 73).
58
Грицак Я. Страсті за націоналізмом… – С. 75.
59
Бунич И. Операция «Гроза». Ошибка Сталина. – М. – 2002. – С. 678.
60
Український національний рух в контексті визвольної боротьби народів Центрально-Східної Європи
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця Михайла Грушевського», після закриття браузера.