read-books.club » Молодіжна проза » Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва 📚 - Українською

Читати книгу - "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"

57
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера" автора Ася Сергєєва. Жанр книги: Молодіжна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 77 78 79 ... 116
Перейти на сторінку:
Роздiл 36/1

Ну як тут встояти? Навіть не думаю!

Після всіх поцілунків і обіймашек, мені так добре і легко. Як же правильно я вчинила. Адже могла зараз проводити час з іншим. Обманювати хлопців, себе, і все через сприйняту надто близько у підлітковому віці казочку, про того самого особливого міченого принца.

Дивлячись на Ведмедя, думаю, ну хіба не принц?

Звідки я знаю, які вони бувають у реальності. Мій добрий, турботливий, веселий і навіть на кухні виглядає крутезно. Заворожено спостерігаю за його процесом готування. Мишко обсмажує овочі і м'ясо в різних сковорідках. За всім встигає стежити і помішувати, не забуваючи мене розважати.

М-м... яким ароматом наповнюється кухня. Слинки течуть. Вже хочеться спробувати.

Найбільше мене тішить, що Міша не став сильно злитися через ворожіння. Бачила, він засмутився. Ну так, я розумію. Кому буде приємно усвідомити, що дівчина шукала на ньому мітки. Сподіваюся, ми покінчили з таємницями. Все-таки вони дуже непокоїли і обтяжували мене.

Якби ще Гліб не сильно образився…

Поки Мишко займається біля плити, збігала провідати сомика. Сьогодні не співав, але плавав активно, коли я до акваріума нахилилася. Ще одне підтвердження, що Ведмідь не думає лише про себе. Ось і про вихованця піклується. Відійшла від акваріума, і ще раз розглянула полички з нагородами.

Все розташовано у нього гарно, зі смаком, не як попало закинуто. Тільки одна річ виглядає безглуздо та валяється збоку столу. Підіймаю. Я ще минулого разу звернула увагу на підставку для колекційного м'яча. Такі є у нас вдома з автографами від відомих футболістів і один з самого легендарного татового матчу, яким він найбільше пишається.

Чомусь у підставці Міші порожньо.

Повертаюся на кухню, подумуючи, влаштувати для Ведмедя сюрприз. Він мені подарунки дарував. Можу і я щось приємне зробити у відповідь. Подбаю про його підставочку. Адже тепер ми разом. То й можна не стримуватися.

- Зірочко, вечеря готова! - оголошує Мишко, повертаючись до мене. - Поки готував, подумалося, треба було вибрати більш вишукану страву. Таке, що люблять дівчата. Пудинги-шмудинги всякі. А я тут розвів готування не в той бік. Можу замовити доставку...

Підходжу до нього, сама тягнуся обніматися.

- Якщо терміново не даси ведмежу печеню, я її гарячою у тебе вкраду. Від ароматів у мене живіт ось-ось у вузол згорнеться. Давай вже!

Мишко задоволений, сміється.

Разом накриваємо на стіл. Сідаємо спочатку навпроти. Потім перебігаємо ближче зі стільцями. Дуємо одне одному на тарілки. Поруч з Мішею і так завжди спекотніше стає, а тут і страва, як з вогненної лави дістали.

Трохи охололо, накидаємося. М-м... їм і не можу зупинитися. Хоч би виделку не проковтнути.

- Ду-уже смачно! Відразу не міг сказати, що ти ще й кулінар, крім футболу? Пригостив би мене, і я б про всі мітки на світі забула.

Мишко плескає себе по лобі.

- Та я ж казав, що смачно готую!

- Е-ем... Думала, ти жартував. Тоді мені не вірилося, - знизую плечима.

- Тому раніше вибрати мене не могла? Вважала брехуном? - знову стає серйозним.

Ну що тут поробиш... було непросто докопатися, який Ведмідь насправді.

Винувато киваю, червоніючи.

- Мишко, не ображайся, але я тебе в першу чергу вважала брехуном і ненадійним хлопцем. А потім стала краще дізнаватися. Зрозуміла, що ти не такий. От і з цим правда підтвердилася. Тепер я ні крапельки не сумніваюся в тобі. Обіцяю, що і далі не буду!

- Алінко, ти моє світле диво, - Міша посміхається, але, здається, трохи розчуленим. - Я і не сумнівався в тобі. Щодо мене, не все так просто.

- Гей, не наговорюй! Добавку давай! - тормошу я його.

Якось виходить, що під час вечері я більше нас веселила. Відчуваю, що настрій Ведмедя пов'язаний зі мною. Переймається через мітки, напевно. Сестра радила довше не зізнаватись. А я ж така, що довго в собі носити не можу. От і вивалила правду, аби нарешті полегшити муки сумління.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 77 78 79 ... 116
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"