read-books.club » Фентезі » Місто кісток 📚 - Українською

Читати книгу - "Місто кісток"

253
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Місто кісток" автора Кассандра Клер. Жанр книги: Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 76 77 78 ... 157
Перейти на сторінку:
книгу з її колін.

– Досить, – сказав він, поставивши книгу на полицю. Він витер руки об джинси, залишивши на них сірі смуги. – Якщо ти прочитаєш усі руни, у тебе болітиме голова.

– Але…

– Більшість дітей Мисливців за тінями виростають, вивчаючи одну руну в певний період життя, – мовив Джейс. – Сіра Книга містить руни, яких навіть я не знаю.

– Лише уяви собі, – сказав Магнус.

Джейс його проігнорував.

– Магнус показав тобі руни для розуміння й пам’яті. Це відкриє твій розум для читання й розпізнавання інших Знаків.

– Це також може послужити сигналом для активації прихованих спогадів, – мовив Магнус. – Вони зможуть повернутися до тебе швидше, ніж зазвичай. Це найкраще з того, що я можу зробити.

Клері глянула на коліна.

– Я досі нічого не пам’ятаю про Чашу Смерті.

– Он воно що… – Магнус здавався справді здивованим. – Ви шукаєте Чашу Ангела? Послухай, я був у твоїх спогадах. Там немає нічого про Смертельні знаряддя.

– Смертельні знаряддя? – збентежено повторила Клері. – Я думала…

– Першим Мисливцям за тінями ангел дав три речі. Чашу, Меч і Дзеркало. Безмовні Брати зберігали Меч, Чаша та Дзеркало були в Ідрисі, принаймні, поки не з’явився Валентин.

– Ніхто не знає, де Дзеркало, – мовив Алек. – Вже кілька століть ніхто не знає.

– Нас цікавить Чаша, – сказав Джейс. – Її шукає Валентин.

– І ви хочете знайти її швидше за нього? – запитав Магнус, звівши брови.

– Мені здалося, ви сказали, що не знаєте, хто такий Валентин, – зазначила Клері.

– Я обманув, – щиро зізнався Магнус. – Знаєте, я не належу до фей. Необов’язково бути чесним. І лише дурень стане між Валентином та його помстою.

– Гадаєте, він справді прагне помсти? – запитав Джейс.

– Думаю, так. Валентин зазнав серйозної поразки, і він не та людина, яка прийме поразку достойно.

Алек пильно глянув на Магнуса.

– Ви були на Повстанні?

Магнус зустрівся очима з Алеком.

– Був. Я убив багато вашого люду.

– Членів Кола, – швидко мовив Джейс. – Не наших.

– Якщо ви будете зрікатися зроблених гидких речей, – мовив Магнус, усе ще дивлячись на Алека, – то ніколи не навчитеся на своїх помилках.

Алек, смикаючи рукою покривало, густо почервонів.

– Схоже, вас не дивує те, що Валентин живий, – мовив він, уникаючи погляду Магнуса.

Магнус широко розвів руки.

– А вас?

Джейс роззявив рота, але відразу закрив його. Він виглядав розгубленим. Нарешті юнак сказав:

– Отже, ви не допоможете нам знайти Чашу Смерті?

– Не допоміг би, якби й міг, – відповів Магнус, – але я не можу, бо поняття не маю, де вона, і не хочу мати. Хіба був би дурнем.

Алек випростався.

– Але без Чаші неможливо…

– Збільшити вашу кількість. Я знаю, – мовив Магнус. – Мабуть, не всі вважають це такою катастрофою, як ти думаєш. Майте на увазі, – додав він, – якби мені довелося вибирати між Конклавом і Валентином, я б вибрав Конклав. Принаймні, вони не присягалися знищити мій рід. Але нічого з того, що зробив Конклав, не варте моєї непохитної вірності. Тому ні, я не втручатимуся. Тепер, якщо ми закінчили, я б хотів повернутися на вечірку, поки гості не поїли одне одного.

Джейс, який досі нервово стискав і розтискав кулаки, схоже, збирався бовкнути щось сердите, та Алек, підвівшись, поклав йому руку на плече. У напівтемряві Клері не розгледіла, але схоже, що Алек добряче стиснув його.

– Таке може трапитись? – запитав він.

Магнус здивовано дивився на нього.

– Таке вже траплялося.

Джейс пробурмотів щось Алеку, і той відпустив його. Звільнившись, юнак підійшов до Клері.

– З тобою все гаразд? – стиха запитав він.

– Думаю, так. Не відчуваю різниці…

Магнус, ставши біля дверей, нетерпляче клацнув пальцями.

– Ворушіться, дітлахи. Єдина людина, котра може виніжуватися в моїй спальні, – моя велична персона.

– Виніжуватися? – перепитала Клері, яка ніколи не чула такого слова раніше.

– Велична? – повторив Джейс, який просто був роздратований.

Магнус прогарчав щось схоже на «Забирайтесь».

Вони вийшли, а Магнус затримався, щоб зачинити двері. Тепер вечірка видалася Клері трохи іншою. Можливо, на це вплинуло змінене бачення: все здавалося чіткішим, з вираженими краями. Вона дивилася, як гурт музикантів

1 ... 76 77 78 ... 157
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Місто кісток», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Місто кісток"