Читати книгу - "Таємниця Михайла Грушевського"

І. Демидов (від літа 1919 р.).

Факт дев’ятнадцятий. З 442 депутатів IV Державної думи вільними мулярами в юрисдикції ВСНР було 20 осіб, які утворили в ній «державу в державі», «фракцію над фракцією» і активно впливали на її життя».

Факт двадцятий. ВСНР брав активну участь у підготовці заходів по усуненню імператора Миколи ІІ від влади, але «після рішучого протесту українських масонів було припинено роботу в ложах по підготовці перевороту центр заколоту перемістився до групи Кримова-Гучкова, які масонами не були… Очевидно, що не двірцевий заколот, ні Лютнева революція не були підготовлені таємним масонським центром.

Факт двадцять перший. Діяльність лож ВСНР «напередодні революції припинилась, залишилася лише група керівних діячів Верховної Ради», тобто «відбувся перехід від політичного масонства до політичної групи» у складі майбутніх провідників Тимчасового уряду О. Гальперна, О. Карташева, О. Керенського, О. Коновалова, М. Некрасова, М. Соколова.

Факт двадцять другий.

У першому складі Тимчасового уряду Росії масонами були 5 з 12 членів (О. Керенський, О. Коновалов, М. Терещенко, М. Чхеїдзе, О. Шингарьов).

У другому складі Тимчасового уряду з 15 міністрів 7 були масонами: О. Керенський, О. Коновалов, М. Некрасов, М. Скобелєв, П. Переверзєв, М. Терещенко, О. Шингарьов; серед заступників міністрів та урядовців – М. Авксентьєв, О. Дем’янов, С. Прокопович, Б. Савинков, Г. Сидамон-Еристов.

У третьому складі Тимчасового уряду з 18 міністрів масонами були десятеро: М. Авксентьєв, І. Єфремов, О. Карташев, О. Керенський, Ф. Кокошкин, М. Некрасов, С. Прокопович, Б. Савинков, М. Скобелєв, М. Терещенко.

У четвертому складі Тимчасового уряду масонами були О. Дем’янов, О. Карташев, О. Коновалов, О. Ліверовський, С Прокопович, М. Терещенко, що «свідчить про те, що вільні каменярі втратили контроль над ситуацією», «в цілому неможна говорити про вплив Великого Сходу Народів Росії на урядову політику». Основна причина цього – розкол всередині політичного вільномулярства з питання про ставлення до виступу генерала Корнілова.

Факт двадцять третій. «В 1917 р. центром масонських праць стає Київ».

Факт двадцять четвертий. На сьогодні відомі такі масонські ложі, в діяльності яких брали або могли брати участь відомі політики, в т. ч. діячі українського руху доби 1917—1920 рр.:

Вінниця

Ложа в системі Великого Сходу Народів Росії (ВСНР)

Катеринослав

Ложа в системі ВСНР

Київ

«Астрея». Ложа в системі ВСНР. Згадується в 1918 р.

Члени:

Василенко Микола Прокопович – достойний майстер в 1918 р.,

Одинець Дмитро Михайлович – прийнятий 1918 р.

М.П. Василенком.

«Единение». Виокремилась з ложі «Правда» в 1910—1911. Працювала в системі ВСНР.

Члени:

Єфремов Сергій Олександрович, перейшов з ложі «Правда»,

Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович,

Прокопович Всеволод Костянтинович, посвячений в цій ложі,

Чебаков Сергій Михайлович – перейшов з ложі «Правда».

«Заря». Працювала з 1910—1911 рр. в системі ВСНР.

Можливо, продовжувала роботу ложі «Киевская Заря».

Згадується 1916 р.

Члени:

Затонський Володимир Петрович – вийшов після 1916 р.,

Науменко Володимир Павлович – достойний майстер.

«Истина». Вірогідно, працювала в системі ВСНР.

«Киевская Заря». Заснована до лютого 1909 р. Працювала в системі Верховної ради російського масонства за системою Великого Сходу. «Приспана» разом з іншими ложами цієї системи.

Члени:

Вязлов Андрій Григорович. – секретар з дня заснування, член ложі по лютий 1910 р.,

Лучицький Іван Васильович,

Штейнгель Федір Рудольфович – достойний майстер (майстер-намісник) з дня заснування.

Невідома ложа, яка працювала, як і «Киевская заря», в союзі Верховної ради російського масонства в системі Великого Сходу. Відкрита влітку 1909 р., закрита з «приспанням» лож цієї системи в Росії.

Ложа «Правда». Виокремилась в 1909 або 1910 рр. з ложі «Киевская Заря». Працювала в системі ВСНР, виконувала функції місцевої (малої) ради.

Члени:

Вязлов Андрій Григорович,

Григорович-Барський Дмитро Миколайович – наглядач,

Грушевський Михайло Сергійович (з кінця 1909 р., виключений наприкінці 1914 р.),

Єфремов Сергій Олександрович,

Матушевський Федір Павлович,

Чебаков Сергій Михайлович,

Шраг Ілля Людвигович,

Штейнгель Федір Рудольфович – достойний майстер.

«Нарцисс». Заснована 1914 р. Працювала на підставі патента, який видала Велика Ложа Італії (Шотландський Статут). За деякими даними 1917 р. була перейменована в ложу «Нарцисс» та «З’єднані слов’яни». Під керівництвом ложі «Нарцисс» працювали майстерні «Соединенные славяне» (Київ), «Кирилл и Мефодий» (Полтава) та «Иордан» (Феодосія, 1914—1915 рр.). Їх діяльність невідома але, вірогідно, вони фактично не діяли.

Члени:

Галіп Артем Васильович,

Маркотун Сергій Костянтинович – достойний майстер з 1914 р. Масон 18-го ст.,

Скоропадский Павло Петрович (можливо).

Заснована біля 1917 р. членами «Зари». Працювала в союзі ВСНР. На одному з засідань був присутній С. Єфремов.

«Свет Правды» («Истины»?). Працювала біля 1912—1913 рр. в системі ВСНР. Можливо, одна ложа з ложею «Федерация».

Внаслідок українського сепаратизму її членів закрита місцевою масонською радою.

Члени:

Ніковський Андрій Васильович, посвячений в цій ложі,

Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович,

Прокопович Всеволод Костянтинович – оратор,

Чебаков Сергій Михайлович – достойний майстер.

«Св. Андрія Первозванного». Заснована як Велика Ложа України 17 січня 1900 (1902 р.) р. в Женеві. Визнана 1 квітня 1912 р. Великою Ложею Італії, працювала під її керівництвом.

Члени:

Левицький Андрій Миколайович, великий секретар, достойний майстер після Петлюри,

Петлюра Симон Васильович, достойний майстер після 1919 р.,

Скоропадський Павло Петрович (можливо).

«Совет Великого Востока Народов России». Обласна місцева рада ВСНР. (Народів Сходу Європи). Створена під час І Світової війни. В 1919 р. до цієї ради перейшли права Верховної ради.

Члени:

Одинець Дмитро Михайлович (з 1919 р.).

«Федерация». Працювала в союзі ВСНР. Виокремилась біля 1912—1913 рр. з ложі «Единение». Можливо, однойменної ложі в Санкт-Петербурзі не існувало, а члени останньої увіходили до ложі «Федерация» в Києві.

Члени:

Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович,

Прокопович Всеволод Костянтинович – перейшов з ложі «Единение».

Москва, Петербург

«Капитул Астрея» (?). Розенкрейцерський капітул 18-го ст. Заснований в травні 1908 р. З листопада 1908 р. працював під керівництвом Ради 18-ти. Припинив діяльність в зв’язку із закриттям лож союзу Великого Сходу Франції в Росії.

Члени:

Ковалевський Максим Максимович – 1-й страж Ради 18-ти з листопада 1908 р.

Москва

«Возрождение». Патент на відкриття отриманий М. Ковалевським 15 листопада 1906 р.

Члени:

Ковалевський Максим Максимович, член-засновник ложі, майстер-намісник, 1-й страж.

«Люцифер». Відкрита «московським центром», вірогідно розен-крейцерським капітулом «Астрея». Незабаром після відкриття закрита за зв’язок з антропософами.

Одеса

«Данте Алігієрі». «Італійська ложа». Приспана 1914 р.

«Звезда Востока». Працювала в системі ВСНР Згадується в 1912—1915 рр.

Члени:

Чехівський Володимир Мусійович (посвячений 1915 р.).

«Истина». Заснована в січні 1909 р. Працювала в системі ВСНР.