Читати книгу - "Ілон Маск"

Heavy зможе нести вантаж, удвічі важчий за потужності найближчого конкурента — ракети Delta IV Heavy виробництва Boeing/ULA, — за втричі меншу ціну. SpaceX також зайнята будівництвом космопорту з нуля. Мета — мати змогу запускати з цього комплексу, розташованого у Браунсвіллі, штат Техас, багато ракет на годину за рахунок автоматизації процесів, необхідних для того, щоб встановити ракету вертикально на пусковому майданчику, заправити її та здійснити старт.

Як і на початку свого існування, SpaceX продовжує під час реальних запусків такі експерименти над цими новими апаратами, на які інші компанії не наважилися б. SpaceX часто оголошує, що вона випробовує новий двигун або приземлювальні опори, і підкреслює цю одну нову характеристику у маркетингових матеріалах, поширюваних перед запуском. Але зазвичай під час місії SpaceX випробовує ще з десяток таємних функцій. Маск фактично просить своїх працівників зробити неможливе на додачу до неможливого. Один колишній менеджер у SpaceX описав робочу атмосферу як вічний двигун, що працює на дивній суміші незадоволеності та вічної надії. «Виходить так, що він зганяє всіх на роботу над цією машиною, яка має доїхати з Лос-Анджелеса до Нью-Йорка на одному баці бензину, — розповів цей менеджер. — Усі рік працюють над машиною і випробовують усі її частини. Потім, коли наприкінці цього року вони вирушають до Нью-Йорка, усі віце-президенти про себе думають, що буде добре, якщо машина доїде до Лас-Вегаса. У підсумку машина доїжджає до Нью-Мексико, тобто вдвічі далі, ніж вони очікували, а Ілон все одно лютує. Він витискає з людей удвічі більше, ніж будь-хто інший».

у певному сенсі Маскові ніколи не буває досить, чого б це не стосувалося. Наочний приклад: запуск у грудні 2010 року, коли капсула Dragon успішно вийшла на орбіту, зробила пару обертів і повернулася. Це було одне з великих досягнень компанії, і люди невтомно працювали над ним багато місяців, якщо не років. Запуск відбувся 8 грудня, а 16 грудня SpaceX організовувала різдвяну вечірку. Десь за півтори години до початку вечірки Маск викликав своїх топ-менеджерів до офісу SpaceX на нараду. Шестеро з них, включаючи Мюллера, вже надягли костюми для вечірки та були готові відзначати свята та історичне досягнення SpaceX з Dragon. Маск десь годину сварив їх, тому що спорудження фермової конструкції для майбутньої ракети відставало від розкладу. «Їхні дружини сидять там через три комірки і чекають, поки розпікання закінчиться», — розповідає Броґан. Час від часу виникали й інші приклади подібної поведінки. Маск, наприклад, винагородив групу з тридцяти працівників, які виконали складний проект для NASA, бонусами, що складалися з додаткових опціонів на отримання акцій. Багато з них, бажаючи отримати миттєву, більш реальну винагороду, почали вимагати грошей. «Він став нам докоряти, що ми не цінуємо участь у капіталі компанії, — розповідає Дрю Елдін, колишній інженер. — Він сказав: "У довгостроковій перспективі це вартує більше, ніж тисяча доларів готівкою". Він не кричав чи щось таке, але він явно був нами розчарований. Було важко це вислуховувати».

Питання, яке залишилося у багатьох працівників SpaceX, це коли саме вони побачать цю велику винагороду за свою роботу. Штату SpaceX платять добре, але без надміру. Чимало з них очікують отримати свої гроші, коли SpaceX вийде на первинне публічне розміщення. Заковика у тому, що Маск в осяжному майбутньому не збирається перетворювати компанію на публічну, і це зрозуміло. Інвесторам буде важкувато пояснити усю цю ідею з Марсом, поки нема ясності, якою буде бізнес-модель створення колонії на іншій планеті. Коли працівники почули, як Маск каже, що виходу на біржу не буде ще багато років — поки місія на Марс не почне набувати реальних обрисів, — вони почали ремствувати. І коли Маск про це дізнався, він звернувся до усього штату SpaceX, написавши імейл, який є чудовим вікном у його мислення і в те, як воно відрізняється від мислення майже будь-якого іншого генерального директора. (Повний текст імейла наведено у ДОДАТОК З.)

7 червня 2013 р.

Вихід на біржу

Як я казав нещодавно, мене все більше турбує ідея розміщення акцій SpaceX на біржі до того, як створено систему сполучення з Марсом. Створення технології, необхідної для забезпечення можливості існування життя на Марсі, є і завжди було фундаментальною метою SpaceX. Якщо статус публічної компанії зменшує ймовірність цього, ми не повинні цього робити, поки не гарантуємо рух уперед до Марса. Я відкритий до того, щоб змінити свою думку щодо приводу, але, зважаючи на мій досвід із Tesla і SolarCity, я вагаюсь нав'язувати SpaceX статус публічної компанії, особливо з огляду на довгостроковий характер нашої місії.

Деякі люди в SpaceX, які не мають досвіду з публічними компаніями, можуть думати, що котирування на біржі — бажана мета. Це не так. Курс акцій публічних компаній, особливо якщо при цьому йдеться про радикальні зміни технологічного характеру, буває дуже нестабільним, як з причин якості внутрішньої роботи, так і з причин, які не пов'язані ні з чим, окрім стану економіки. Через це люди відволікаються на маніакально-депресивну поведінку курсу акцій, замість створювати класні продукти.

Для тих, хто перебуває під враженням, що вони такі розумні, що можуть перемудрити інвесторів у публічний ринок і продати акції SpaceX «якраз вчасно», дозвольте мені позбавити вас цих ілюзій. Якщо ви справді знаєтеся на цьому краще за більшість менеджерів хедж-фондів, вам нема потреби турбуватися про вартість ваших акцій SpaceX, бо ви можете просто інвестувати в акції інших публічних компаній і заробити мільярди доларів на ринку.

Ілон

10

РЕВАНШ ЕЛЕКТРОМОБІЛЯ

На телебаченні йде стільки реклами автомобілів та пікапів, що дуже легко виробити до неї імунітет та ігнорувати те, що відбувається у роликах. Це нормально. Тому що нічого видатного там насправді не відбувається. Автовиробники, які вкладають хоч дрібку зусиль у свою рекламу, десятиліттями впарюють одне й те ж: машину, що трохи просторіша, з трохи меншими витратами пального, яка трохи чіткіше реагує на кермо або має додатковий підстаканник. Ті, хто не може знайти у своїх машинах узагалі нічого цікавого, чим можна було б похизуватися в рекламі, у спробах переконати людей, що їхні продукти кращі за інші, звертаються до ледь одягнених жінок, чоловіків з британськими акцентами, а коли необхідно, і до вдягнених у смокінги танцюючих мишей. Наступного разу, коли по телевізору почнеться реклама автомобіля, зробіть невеличку паузу та вслухайтеся у те, що там кажуть. Коли ви зрозумієте, що фольксвагенівська «подія», на якій вам пропонують «підписати та їхати», є кодовою фразою,