Читати книгу - "Як розлучитися з відьмою, Ольга Соболєва"

- Лідіє, та не мовчи ти! – занепокоєно обурився відьмолов.

- Я краще… - переривисто відповіла та.

Та все ж таки щось непокоїло її. Особливо, коли тепло так само несподівано зникло, як і з’явилося. Не минуло й пари секунд, як у голові Лідії зашуміло. Це нагадувало ліс під час бурі. Тріск зігнутих дерев, шелест розпатланого листя, свист прудкого вітру та… Голос!

Серйозно, голос? Скільки можна??? Дівчині не вірилося, що в її голові вже вкотре відбувається якась ахінея. Але чомусь, як тільки-но Лідія намагалася дослухатися до слів, тіло огортав суцільний холод. Складалося враження, що її сил просто-напросто недостатньо для того, аби вийти на зв’язок. Проте уява одразу ж підкинула варіант, як отримати бажане.