Читати книгу - "Кохання по-королівськи, або Не гай мого часу!, Анні Кос"

Грейс важко зітхнула і насупилась, несвідомо провівши пальцями тонкою перлинною ниткою на своїй шиї — єдиним доступним капіталом.

— Через майно не хвилюйся. Впевнений, з твоєю лавкою все буде гаразд, коли пил вляжеться, забереш свої речі. А поки дозволь хоч для дотримання пристойності подбати про твою зручність, — Едвард підійшов і поцілував її в шию. Відповіддю йому стало ледь вловиме тремтіння, що пробігло по її тілу, і дихання, що почастішало вмить. Ох, точно треба поспішити, бо ще трохи — і він нікуди взагалі не піде.

— Пообіцяй бодай, що будеш обережним. Максимально. Вона зазирнула в його очі з таким хвилюванням, що він мимоволі посміхнувся.

— Клянуся. Відпочивай, поки можна, невгамовна ти моя. Коли повернуся, можливо, доведеться йти і дуже швидко.