read-books.club » Наука, Освіта » Тінь перемоги 📚 - Українською

Читати книгу - "Тінь перемоги"

180
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Тінь перемоги" автора Віктор Суворов. Жанр книги: Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 75 76 77 ... 109
Перейти на сторінку:
5.

Жуков законів не визнавав. На порушення встановленого порядку, сам на себе нагороди вішав і на своїх улюбленців - теж. А вони, у свою чергу, творили беззаконня. Незаконна роздача орденів - один з багатьох прикладів ставлення Жукова до правил і законів.

«Красная Звезда» (30 листопада 1996), знову ж таки захлинаючись, розповідає про те, як командир 29-го гвардійського стрілецького корпусу генерал-майор Г. І. Хетагуров отримує з рук Жукова орден Суворова I ступеня: «Такої нагороди, згідно статуту, удостоювалися від командарма і вище. Але це ж був Жуков».

Які б дива корпус не зробив на війні, командир корпусу не міг отримати полководницький орден вище Суворова II ступеня. Треба нагородити командира корпусу за блискучу операцію, - ось тобі «Богдан Хмельницький» II ступеня. Якщо зробив корпус щось видатне, - тоді «Кутузов» II ступеня. Ну, а вже якщо - щось з ряду геть, тоді «Суворов», але знову ж - тільки II ступеня. Просто тому, що корпус - це не стратегічна одиниця. І навіть не оперативна, а трохи нижче того - оперативно-тактична. Корпус не може зробити щось таке, що кардинально впливає на хід війни. Сталін встановив абсолютно чітку систему, кого, за що і як нагороджувати. Сталінське рішення своїм указом затвердила Президія Верховної Ради СРСР, і ця система стала законом. Крім того, статут кожного ордена теж затверджувався указом і тому мав силу закону.

А Жукову плювати на закони, на Верховну Раду СРСР, на сталінську систему нагороджень, на самого Сталіна, який цю систему ввів.

За найменший непослух Жуков розстрілював. Але сам же і вводив анархію в країні і армії. Про який порядок мова, якщо заступник Верховного головнокомандувача демонстративно і публічно порушує не тільки військову дисципліну, але й закони, введені Верховним головнокомандувачем і затверджені вищим законодавчим органом країни.

Ось дали Брежнєву свого часу орден «Перемога». А потім після смерті указ скасували. Чому? Тому, що в статуті записано, за які заслуги цим орденом можуть нагородити: «за успішне проведення таких операцій у масштабі декількох або одного фронту, в результаті яких докорінно змінюється обстановка на користь Червоної Армії». Брежнєв таких операцій не проводив. Він узагалі ніяких операцій не проводив. У своєму житті він не те що операцією не керував, але навіть і боєм: ні полку, ні батальйону, ні взводу, ні відділення. Зрозуміло, орденом «Перемога» Брежнєв був нагороджений незаконно.

Наступний за старшинством за орденом «Перемога» йде орден Суворова. Параграф п'ятий статуту чітко визначає: «Орденом Суворова II ступеня нагороджуються командири корпусів, дивізій і бригад, їх заступники та начальники штабів.» А орден I ступеня передбачався тільки тим, хто за свою посадою - вище командира корпусу. Про це говорить параграф 4.

А Жуков нагороджує командира корпусу Хетагурова орденом Суворова I ступеня, який Хетагурову не належиться. Жуков порушує Указ Президії Верховної Ради СРСР і статут.

Дивна позиція «Красной Звезды». Якщо Брежнєва нагородили орденом, порушивши статут, то це ганьба. Цього не можна було допускати! А якщо допустили, треба порушення виправити, указ скасувати, а орден повернути.

А ось те ж саме діяння Жукова. Він нагороджує Хетагурова з порушенням статуту. Газета повинна протестувати: це ганьба! Відібрати в Хетагурова орден! Він виданий незаконно! Але Центральний орган Міністерства оборони розчулюється: так, це порушення закону, але ж це ж Жуков порушує! Ох, як сміливо він топче закони!

6.

Ось ще один улюбленець Жукова. Генерал-лейтенант В. В. Крюков. Він попався на крадіжці в особливо великих розмірах. Походження нечуваного за будь-якими стандартами статку пояснив на слідстві просто: лежало нікому непотрібне, дай, думаю, візьму...

Олександр Бушков цього типа описує так: «Вже взято за дупу генерал-лейтенант Крюков.а І встиг зізнатися, що у своєму госпіталі утримував справжнісінький бордель, співробітниць якого за ударну роботу нагороджував бойовими орденами, що старанно збирав на узбіччях німецьких доріг діаманти і сапфіри, хутра і картини старих майстрів, що Золоту Зірку отримав знову ж таки в обхід законів, за особистою вказівкою Жукова, що сам Жуков у приватних розмовах заявляє, ніби розбив Гітлера сам, один, а якийсь Сталін тут і зовсім ні до чого». (Росія, якої не було. С.561)

Жуков незаконно робить генерала Крюкова Героєм Радянського Союзу, а той, у свою чергу, незаконно роздає бойові ордени бордельним працівницям.

Доречно поставити запитання про клієнтів. Для кого Герой Радянського Союзу гвардії генерал-лейтенант Крюков утримував заклад? Якщо для особистих потреб, то це не бордель, а гарем. Тоді для кого? Для підлеглих? Так не робиться. До підлеглих треба стуворість виявляти. Комуністичної моралі дотримуватися. Такі установи створюються для вищих начальників і перевіряючих. Щоб злість начальницьку гасити. Хто ж над Крюковом командир? А той, хто його в Герої справив. Зустрілися вони ще в 1933 році. Крюков командував 20-м кавалерійським полком 4-ї Донської козачої кавалерійської дивізії. А дивізією командував Жуков. Потім Жуков тягнув Крюкова за собою по крутих службових сходах. На війні Крюков командував 198-ю мотодивізію. Дивізія була розгромлена, а Крюков пішов на підвищення. Він отримав 2-й гвардійський кавалерійський корпус. У 1941 році цим корпусом командував генерал-майор Доватор Лев Михайлович. Під командуванням Доватора корпус отримав гвардійське звання. Після загибелі Доватора цей корпус нічим не прославився. «Радянська військова енциклопедія» з усіх наших кавалерійських корпусів описує тільки три: 4-й гвардійський Кубанський козачий, 5-й гвардійський Будапештський Донський козачий і 7-й гвардійський Бранденбурзький. 2-й гвардійський не згадано. Не було причини його згадувати. Зате командир цього корпусу, він же - бордельний утримувач, генерал-лейтенант Крюков обвішаний орденами до пупа. Крім Золотої Зірки Героя Радянського Союзу, у нього три ордени Леніна, орден Червоного прапора, Суворова I ступеня, Кутузова I ступеня і два Суворова II ступеня.

З ким би порівняти? Та хоч зі Сталіном. У Сталіна одна золота Зірка, і у Крюкова - одна. У Сталіна три ордени Леніна та у Крюкова - три. У Сталіна Суворов I ступеня. І в Крюкова теж. У Сталіна три ордени

1 ... 75 76 77 ... 109
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тінь перемоги», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тінь перемоги"