read-books.club » Детективи » Знахар, Міхал Шьмеляк 📚 - Українською

Читати книгу - "Знахар, Міхал Шьмеляк"

63
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Знахар" автора Міхал Шьмеляк. Жанр книги: Детективи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 74 75 76 ... 115
Перейти на сторінку:
подобалося, у нього ніколи не було проблем зі сном з цієї причини, на відміну від матері, яка проводила всю ніч, тиняючись щовечора по дому, іноді навіть прала чи прасувала. Він підклав руки під голову і подумки планував завтрашній день. Його анітрохи не хвилювало те, що йому не подзвонила доктор Харенда. Він навіть забув, що мав дзвонити Карасинський. Погоня за невловимим вбивцею могла відсунути все на задній план. Чи хотів би він займатися цим у житті? Хіба це не краще, ніж навчання розпещених нахаб, вбивання правди про Грюнвальдську битву до голів Джесік та Брайянків? Може це і є якась ідея? Треба переговорити з Мареком, він допоможе, щось влаштує.

Внутрішній насмішник мало не луснув від сміху. Амбітний план на півроку, чи не так, розумнику?

І саме тоді відчинилися двері його кімнати, і ввійшла Вероніка. Вона підійшла до ліжка й дивилася на нього, як постать з фільму жахів, м’яко освітлена місячним світлом. На ній була коротка сорочка. І, хіба, більше нічого. Також були задіяні трусики. Дивно, але Місяць досить сильно зосередився на показі сосків, що пробивалися крізь тканину. Ерекція з'явилася відразу.

Його першим інстинктом було прикинутися сплячим. Напевно, було б краще, якби він закрив очі. Хіба цього вчать у поліцейській академії? Напевно, навіть кращих.

– Це один із відомих прийомів спокушання жінки: повністю її ігнорувати. Однак цей метод дуже небезпечний і малоефективний.

– Вероніка, я…

– Спокійно.

Більше він нічого не казав

– Знаєш, що може принизити жінку сильніше, ніж раптова втрата інтересу чоловіка до неї?

– Ні.

– Коли він виганяє її з ліжка.

Одним плавним рухом вона зняла сорочку, і місяць міг вільно й абсолютно безсоромно освітлювати її дві повні і тверді груди. Вони злегка підстрибували, звільняючись від тканини, а потім завмерли на місці, ніби чекаючи наказу господині атакувати. Трусиків на ній не було.

Вероніка підійшла ближче й стала на коліна на ліжку. Вона була так близько до Кшися, що він відчував її запах, той самий, який уже впізнав. Свіжий і захоплюючий. Він був паралізований, і агент Малдер, і його внутрішній насмішник мовчали.

Жінка нахилилася над ним і ніжно поцілувала його, її груди торкнулися його шкіри. Кшисєк був настільки схвильований, що ледь не забув про потребу дихати. Він почував себе водієм спортивного автомобіля, який усвідомлював аварію, що невпинно наближається. Він знав, що більше не зможе вирвати цю машину з халепи. Він міг би обдурити себе, навіть увесь світ, але зараз зробить те, чого хоче Вероніка. І він сподівався, що вона хотіла того ж, що хотів він.

Вона повільно цілувала його, розкручуючи себе. Спочатку лише губами, потім він відчув її язик на своїх губах, перш ніж йому довелося поступитися і вітати його глибоко в роті. Маленька рука швидко залізла йому в труси.

– Мене тут хтось чекає, – прошепотіла Вероніка йому прямо на вухо і швидко пірнула між його ніг. Кшисєк відчув її гарячий подих і вологі губи, що досліджували місцевість, яку останніми місяцями досить рідко відвідувалася.

Кшись не міг зосередитися на насолоді, одна думка крутилася в його голові: якщо вона візьме у мене в рот, я відразу вистрілю, буде соромно. Але вона була ніжною, не поспішала, ніби чекаючи, поки він заспокоїться. Нарешті настав момент, якого він боявся, коли він відчув її язик на кінчику члена, а потім і весь рот. Вона проковтнула його всього, повільно і, здавалося, нескінченно. Вона почала рухатися все швидше і швидше, а потім настав момент, коли дороги назад не було. Він схопив подушку з-під голови й закрив обличчя, щоб криком не розбудити Якуба. Кінчав він довго, в якийсь момент був упевнений, що серце вирветься з грудей.

Кшисєк лежав, важко дихаючи. Його голова йшла обертом.

– А в тебе там досить гарний апарат, — сказала вона, витираючи рот футболкою. – Сподіваюся, що моя фізична форма також покращиться, бо це ще не кінець. Я теж на щось заслуговую, ти не думаєш?

– Вибач за сьогоднішній день, — сказав Кшись, отямившись.

– Так, я знаю, у вас є свої речі, вбивця і тому подібне. – Говорячи це, вона весь час продовжувала тертися об нього. – Це страшенно важливі питання, чоловіки полюють. Без жартів. Тож просто розслабся. Нам обом це потрібно. І нарешті замовкни.

Він мовчав.

Вони знову кохалися. А потім знову. Якуб нічого не чув. У нього були свої справи.

РОЗДІЛ 20

Він прокидався.

Було темно... Мабуть... Ні, не темно, напівтемрява, мабуть, свічки давали таке мерехтливе світло і створювали враження темряви. Піднесе голову та й озирнеться, бо звідки в його хаті свічки?

Скоріш за все, він був не вдома. Адже ця стеля – звичайна бетонна стеля, як на якійсь підземній автомобільній стоянці. Він не міг підняти голови. Він не міг рухати ні руками, ні ногами. В принципі, він нічого не міг зробити. Що сталося?

– Ти мене чуєш?

– Так – машинально відповів він, хоча голос був абсолютно чужим.

Нічого більше йому сьогодні не дано було сказати, тому що у рота йому було засунули кляп. Що за чорт?

– Добре. Ти довго спав, я збирався тебе розбудити. Я не можу почати без тебе.

Він спробував щось сказати, але через кляп його ледь не вирвало. Ну нічого, краще не рухатися. Це був точно не жарт. Ніхто не дозволить, щоб людину його статусу роздягли догола та прикували до бетонної підлоги в позі вітрувіанської людини просто заради розваги в якомусь брудному гаражі. Так що цікавого тут не було.

– Заради формальності хочу повідомити тебе, що весь захід буде фільмуватися. Я кажу "захід", тому що не хочу вживати слова "екзекуція", щоб тебе не лякати. Упс!

Чоловік щиро засміявся власному жарту.

– Я мав записати все на три камери і, можливо, зробити якісь цікаві плани з дрона, але часу на монтаж не буде. Отже, ти в телевізорі, посміхайся і поводься природно. Емпіричне правило: не дивись в камеру, добре?

Він не смикався і не стогнав. Це не мало сенсу. Краще берегти сили. Якщо стоїш під шибеницею, то краще попроси склянку води, неможливо сказати, що може статися, доки вам її принесуть.

– Фільм навряд чи вийде в прокат, все одно його ніхто не випустить, він буде надто жахливим. Знаєш, нагота, кров, насильство, дуже велика доза жорстокості. Не для дітей. Більшість дорослих теж не витримала б. Нащо тоді фільм? Що ж, він знайдеться в руках твого

1 ... 74 75 76 ... 115
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знахар, Міхал Шьмеляк», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Знахар, Міхал Шьмеляк"