Читати книгу - "Виправний день"

Будьте жахливими, виконуйте роль жахливої загрози, а в мить найбільшої влади спиніть свою руку. Завдавши людям болю, ви отримаєте їхню любов тоді, коли припините.

Він сказав їм:

Уявіть, що Бога немає. Немає ні раю, ні пекла. Є лише ваш син, і його син, і його син, і світ, який ви їм залишаєте.

Якщо вони сміялися. Якщо від якоїсь його думки в них загоралися очі й вони схвально кивали головами, Талбот клацав пальцями, щоб Волтер це записав. Він проводив дорожнє випробування своїх понять. Коли ці чоловіки підтримували якусь ідею і підкріплювали її, пропонуючи варіанти зі своїх життів, Талбот знав, що вона подіє на ширшу аудиторію, й стежив, щоб Волтер вніс її в майбутню книжку.

Талбот пояснив, що поки Адольф Гітлер сидів у Ландсберзькій тюрмі, його камера була місцем постійної вечірки. Люди приносили пиво та їжу, відвідувачі наповнювали кімнату, поки Гітлер частував їх своїми ідеями. Ідеї, що мали резонанс, що змушували слухачів всміхатися від визнання, Гітлер збирав у першу чорнову версію «Моєї боротьби». Ці ідеї захопили найбільшу кількість людей.

Так само й Талбот вів схожий двосторонній діалог з людьми, які здійснили паломництво, щоб порадитися з ним. Цим людям, Клемові, Нейлору й Бінґу, він сказав:

— У майбутньому всіх розстріляють протягом п’ятнадцяти хвилин.

Руфусові й Ел-Джею він сказав:

— Лише ліве вухо, будь ласка.

Волтерів новий батя пояснив, що найкращим відгуком буде пирхання, фиркання, стогін чи будь-який інший звук — це свідчитиме, що він зачепив за живе правдою. Найкращий відгук ніколи не полягав у словах. Максимум це могло бути щось на кшталт «Амінь» чи «Канєшно, бля». Якась богохульна форма «Алілуя». Доки книга з фрагментів не стала колекцією афоризмів, як книга цитат Мао або «Альманах бідного Річарда»[202].

Талбот пояснив, що вони складають книгу, яка стане сутрою[203]. Сутрою Талбота. Як «Золоті вірші Піфагора» чи біблійна книга Екклезіяста. Вона слугуватиме новою свідомістю.

Сучасна «Моя боротьба», так сказати.

Вони опублікують її самвидавом, як радянські дисиденти. Як це зробив Андрєй Сахаров. І розповсюдять примірники через щораз більшу мережу Клемів, Довсонів і Чарлі, протягуючи її від чоловіка до чоловіка по всій країні.

І досі впевнений, що це якось зробить його багатим, що це якось допоможе завоювати серце Шасти, Волтер усе записував.

Через крики з’явилася поліція. Тому що було вже після опівночі і Бінґ був вождем першого роду, гелікоптери кружляли над районом і прочісували територію прожекторами. Тому що поліція завжди і всюди пхається з тим самим: ви билися? Він вас бив? Тому що Феліксова мама хитає головою, з опущеним униз поглядом, тому що вона думає, що це, якимсь чином, її провина. Тому що Смакота заходить у двері й каже: «Бель, де подівся твій Фелікс і що він натворив?»

Тому що Смакота не знає, що й сама тепер ходить по лезу. Тому що всі тепер на рубежі, тому що, якщо правда вилізе, Бель і Смакота, Джарвіс і Джентрі, всі відправляться під варту як підозрювані, назавжди. Тому що ніхто не віддає перевагу пошкодженому товару. Тому що новопроголошені геї та лесбійки Білії та Чорнотопії, які сидять в утриманні деінде, варті півмільйона талботів або якихось нових і свіжих, тож навіщо їм якісь зрадники, яких навіть Гомія хоче позбутися?

Тому що парамедики очищають порізи й подряпини в нього на обличчі та шиї. Тому що Фелікс виглядає майже таким же побитим, як і мертве тіло Бінґа. Тому що люди, що визирали з вікон спалень, почули останні Бінґові слова чітко й зрозуміло. Тому що люди живуть у постійній тіні тієї Кітті Дженовезе[204], лесбійки, яку задушили й зарізали, задушили й зарізали, задушили й зарізали, поки все місто спостерігало й нічого не зробило.

Тому що так багато людей визирало з вікон ще тоді й так ніхто і не зателефонував у поліцію, тому що вбивство молодої гарненької лесбійки було не їхньою проблемою, тому всі лізуть повторювати останні крики Бінґа.

За словами Фелікса, вони з Бінґом мирно курили шмаль у провулку приблизно опівночі. У версії, яку він повідав слідчим, Бінґ розповідав історії про успіх його роду і як він, Бінґ, сам ходив у підвал у Портленді штату Орегон і мав аудієнцію в присутності превелебного Талбота. Бінґ не був ніким. Його смерть, смерть вождя першого роду, потребує масштабного розслідування. Собак відправили відслідковувати ймовірні сліди крові Бінґа, яка могла залишитися на вбивці, що втік.

Навіть коли парамедики очищували порізи й подряпини у Фелікса на обличчі та шиї, він сказав їм те, що хотів сказати. Тому що ніхто, окрім Фелікса, віднедавна не звертав особливої уваги на Бінґа. Тому що, щиро кажучи, звична Бінґова воєнна історія могла набридати і тому що люди й без того мали чим перейматися, з усіма тими донорствами сперми і комісіями біологічних носійок. Тому що люди ніколи б таким не прохопилися, але вони починали сумніватися у величності Гомії, землі обітованої для геїв та лесбійок, і тому що вони сумували за безжурним стилем життя, який вели під гетеросексуальним пригнобленням. Усе через провину — провину від сумнівів у Гомії, провину від Кітті Дженовезе — усі, хто на власні вуха це чув, з придихом повторювали останні слова Бінґа.

Це тому Фелікс сказав те, що зрештою сказав. Тому що він не сказав це спочатку, не одразу. Тому що він знав, що це спричинить міжнародний конфлікт. Тому що він не хотів, щоб його країна, Гомія, опинилася на війні, тому що хіба Виправний день не полягав у тому, щоб урятувати покоління від військових цвинтарів?

Бо чому це чиновники можуть позбавляти життя чоловіків, які щойно отримали право голосувати? Але тому що Фелікс не хотів бачити, як його батьків відправляють у інтернування, і тому що йому потрібно виграти трохи часу, бо проста перевірка ДНК покаже, що це його і лише його ДНК обмацана по всьому трупу Бінґа і загнана Бінґові під нігті… тому що всі вимагають крові та справедливості… Фелікс каже, що то була банда незнайомців. Тому що це правдоподібно і тому що це дає йому підтримку. Тому що Фелікс швидко замінив Талбота на всіх каналах, його передане супутником зображення, тому що вся Гомія чіплялася за кожне його слово, тому що в голові він уже пакував рюкзак утікача, складав туди свої улюблені сорочки і додаткову пару взуття і тому що Фелікс потребував необхідної фори, щоб утекти, саме тому Фелікс зрештою сказав те, що