Читати книгу - "Ілон Маск"

має змогу доставляти дослідників до орбітальних поселень, над створенням яких працює Bigelow Aerospace, та орбітальних наукових лабораторій, що їх будують різні країни. SpaceX також почне виробляти власні супутники, що перетворить компанію на місце, де можна отримати повний комплект космічних послуг. Усі ці плани залежать від того, чи вдасться SpaceX довести, що вона може здійснювати щомісячні польоти за розкладом, і відпрацювати запуски загальною вартістю у п'ять мільярдів доларів, на які вона вже прийняла замовлення. Більшість із наших клієнтів уклала з нами угоди на ранніх етапах. Вони хотіли продемонструвати нам свою підтримку й дістали вигідні пропозиції для своїх місій, — каже вона. — Зараз ми на тій стадії, коли нам треба здійснювати запуски вчасно та зробити запуски капсул Dragon ефективнішими».

Розмова з практикантами на якийсь час сповільнилася, торкнувшись проблем в облаштуванні території SpaceX. Компанія взяла своє приміщення у лізинґ і не мала змоги побудувати такі речі, як масивну паркувальну конструкцію, яка полегшила б життя трьом тисячам працівників. Шотвелл пообіцяла, що в майбутньому буде більше паркомісць, більше туалетів і більше інших безкоштовних переваг, що їх технологічні стартапи у Кремнієвій долині пропонують своїм працівникам. «Я хочу мати денний догляд за дітьми», — каже вона.

Але лише коли мова зайшла про найвеличніші місії SpaceX, Шотвелл справді опинилася у своїй стихії і, як виглядало, змогла запалити натхнення у практикантах. Деякі з них явно мріяли стати астронавтами, і Шотвелл сказала, що робота у SpaceX майже напевно є їхнім найкращим шансом потрапити у космос, оскільки чисельність корпусу астронавтів NASA зменшили. Маск зробив своїм особистим пріоритетом створення дизайну скафандра, який мав би крутий вигляд і не нагадував би надутого монстра. «Вони не мають бути неповороткими та неприємними, — каже Шотвелл. — Ви мусите щось із цим зробити». Що стосується того, куди астронавти могли б вирушити, — що ж, є такі варіанти, як космічне поселення, Місяць і, звичайно, Марс. SpaceX вже почала випробовувати гігантську ракету під назвою Falcon Heavy, яка зможе полетіти у космос набагато далі, ніж Falcon 9, і триває розробка ще одного, ще більшого космічного апарата. «Наша ракета Falcon Heavy не зможе довезти до Марса хоча б стільки людей, скільки поміщається в автобус, — каже вона. — Отже, після Heavy буде ще дещо. Ми над цим працюємо». Щоб втілити у життя ідею такого транспортного засобу, сказала вона, працівники SpaceX мають бути ефективними та наполегливими. «Ви відповідальні за те, щоб бути результативними, — сказала Шотвелл. — Якщо ми завалюємо вас якимось лайном, яке заважає вам рухатися вперед, вам треба казати про це вголос. Цю рису мало де сприймають прихильно, але її сприймають у SpaceX». І якщо це прозвучало жорстко, то й нехай. На думку Шотвелл, космічні. перегони зводяться до боротьби SpaceX і Китаю — і це все. А якщо подивитися на ширшу картину, то ці перегони визначать виживання людини. «Якщо ви ненавидите людей та вважаєте, що їх вимирання не проблема, то до дідька це все, — каже Шотвелл. — Не виходьте у космос. Якщо ви вважаєте, що людям варто трохи подбати про управління ризиками і знайти інше місце, де можна жити, тоді треба підійти до цього серйозно та бути готовими витратити певні кошти. Я доволі-таки певна, що NASA вибере нас для доставки посадкових модулів і планетоходів на Марс. Відтак першою місією SpaceX стане скидання на поверхню різноманітних запасів, щоб, коли туди дістануться люди, там було де жити, що їсти та що робити».

Саме такі розмови захоплюють і вражають людей в аерокосмічній галузі, які вже давно сподівалися, що з'явиться якась компанія, яка здійснить справжню революцію у космічних мандрівках. Експерти з аеронавтики вказують на те, що через двадцять років після того, як брати Райт почали свої експерименти, повітряні подорожі стали звичними. Натомість бізнес космічних запусків виглядає застиглим. Ми вже були на Місяці, надіслали дослідницькі апарати на Марс і дослідили Сонячну систему, але все це — таки надзвичайно дорогі одноразові проекти. «Вартість залишається надзвичайно високою через ракетну складову», — каже Керол Стоукер, планетолог із NASA. Завдяки військовим і урядовим контрактам від установ на кшталт NASA аерокосмічна індустрія завжди мала у своєму розпорядженні гігантські бюджети і намагалася зробити найбільші й найнадійніші машини, які тільки могла. Цей бізнес підлаштований під прагнення максимальних потужностей, так щоб аерокосмічні підрядники могли сказати, що виконали усі вимоги. Ця стратегія має сенс, якщо намагаєшся надіслати вгору на замовлення американського уряду військовий супутник вартістю в мільярд доларів і не можеш дозволити собі, щоб вантаж вибухнув. Але в цілому такий підхід душить спроби розвивати інші ідеї. Він веде до роздування і надлишковості та паралізує галузь комерційного космосу.

Окрім SpaceX, решта американських провайдерів запусків у космос не може конкурувати з подібними до них закордонними компаніями. Вони мають обмежені запускові спроможності та сумнівний рівень амбітності. Основний конкурент SpaceX на внутрішньому ринку військових супутників та інших великих корисних вантажів — United Launch Alliance (ULA, «Об'єднаний запусковий альянс»), спільне підприємство, створене 2006 року, коли Boeing і Lockheed Martin вирішили об'єднати зусилля. Міркування, що породили ідею об'єднання, полягали в тому, що уряд не пропонує достатньо замовлень дня двох компаній і що поєднання дослідницької та виробничої діяльності Boeing і Lockheed дасть на виході дешевші, безпечніші запуски. UKA спиралася на десятиліття роботи, вкладені у запускові системи Delta і Atlas (створені відповідно у Boeing і Lockheed), і успішно запустила не один десяток ракет, що зробило її взірцем надійності. Але ані спільне підприємство, ані Boeing, ані Lockheed, які й самостійно можуть надавати комерційні послуги, і близько не підійшли до того, щоб запропонувати конкурентну ціну порівняно зі SpaceX, росіянами та китайцями. «Здебільшого на глобальному комерційному ринку домінують Arianespace (Європа), Long March (Китай) або російські апарати, — каже Дейв Бірден, генеральний менеджер цивільних і комерційних програм у Aerospace Corporation. — Там просто різний рівень оплати праці, а також відмінності в будові апаратів».

Якщо казати відвертіше, ULA перетворилася на конфуз для Сполучених Штатів. У березні 2014 року тодішній генеральний директор ULA Майкл Ґесс опинився у протистоянні з Маском під час слухань у Конгресі, які стосувалися, зокрема, прохання від SpaceX отримати більший відсоток щорічного обсягу запусків для уряду. Було показано низку слайдів, які демонстрували, як високо злетіли урядові витрати на запуски з того часу, як Boeing і Lockheed перейшли від двопольного улаштування до монопольного. Згідно з представленими на слуханні підрахунками