Читати книгу - "Зламати ляльку Loly, Катерина Дако"

Два дні від Гордія не було ні слуху, ні духу. Лола вся звелася, заїла себе думками, одна гірша за іншу.

З одного боку, їй досі було дуже прикро, що він вчинив так, підклав її під іншого чоловіка. Точніше сказати, насадив її на нього всіма можливими способами. Сором, приниження, гіркота з'являлися на душі, коли вона згадувала той вечір. Так, вона наприкінці навіть отримала насолоду. Але це була, швидше, реакція виснаженого та замученого тіла, агонія, ніж справжня насолода, коли душа ширяє до небес. Її ж душа лежала розтоптана і роздерта на шматки.

Лола розуміла, що таке не повинно повторитись. Це просто вб'є її. Позавчора вона не спромоглася дати відсіч двом чоловікам, бо просто не чекала такого.
Їй досі не вірилося, що все, що сталося з нею, - не сон.

З іншого боку, її вже почало турбувати мовчання Гордія. Чому він не дзвонить, не приходить?
Вона вийшла на роботу, але там його теж не бачила. Хоча, де він і де вона? На роботі вони практично ніколи не перетиналися. І це було завжди на краще.

Але тепер їй раптом захотілося зустріти його, подивитися в очі, зрозуміти, що він відчуває.

Вона почала побоюватися, що Гордій переглянув своє ставлення до неї. І що тепер вважатиме її дешевою повією, хоча сам же наполягав на її приниженні. Найстрашніше, що сама Лола себе саме так і відчувала. І не змогла б звинувачувати Гордія, якби він тепер почав дивитись на неї з огидою.

Увечері наступного дня прийшла Інна. Подивившись уважно на Лолу, вона з порога запитала:

- Ну, і що знову? Що він ще зробив з тобою?

Лола точно не змогла б розповісти подрузі про всю глибину свого падіння. Але все ж таки мовчати теж не могла. Інна єдина, хто знала про їхні не зовсім традиційні стосунки, і реально підтримувала та турбувалася про Лолу. При цьому подруга ще й намагалася відволікти Лолу на щось інше.

Але Інна також бачила і розуміла, що ці стосунки гублять, спустошують безглузду закохану. І цього разу Лола виглядала зовсім втраченою. Тож Інна повторила своє запитання?

- Що він зробив? Що сталося?

І тут Лола не витримала і розплакалася. Сльози – це жалість до себе. Лола майже ніколи не жаліла себе, навпаки, вона була дуже самодостатньою та позитивною людиною. Але зараз це було явно нервове виснаження, коли метелику надламали крильця та викинули. Так, її не зламали зовсім, але ридання просто трясли дівчину, даючи вихід всього того болю, що поступово накопичувалася всередині. А вчорашні події явно переповнили чашу.

Трохи заспокоївшись, вона тихо відповіла:

- Не він, а вони...

- Які, до біса, ВОНИ? - злетіла Інна. - Хто вони? Що вони зробили?!

- Вони - Гордій та його партнер, - ще тихіше, майже пошепки, схлипуючи, відповіла Лола. - І вони зробили... все...

Інна аж з лиця спала. Вона зрозуміла, що мав місце груповий секс. Але бачачи стан подруги, вирішила нічого не розпитувати, щоб ще більше не поранити Лолу. Та й так трималася на межі.

Інна вперше не знала що сказати, що зробити. Лаяти Гордія не вихід, це лише додасть гіркоти до ситуації. Як підтримати подругу – теж незрозуміло. До розважальних заходів Лола зараз не готова, а сидіти вдвох і обговорювати, що всі мужики козли - ну так собі розрядка.

Тому вона просто сказала:

- Пішли до парку, пройдемося. Свіже повітря ще нікому не завадило.

Лола не стала заперечувати, накинула куртку, взула черевики, і вони мовчки пішли у бік міського парку, а потім і його засніженими доріжками. Говорити не було про що, подруги настільки відчували одна одну, що слова все зіпсували б. І мовчазну підтримку Інни, і її осуд поведінки чоловіка, що оселився в серці у Лоли. 

Лола також не змогла б нічого сказати. Деталі? Їй і самій було гидко їх згадувати. Запитати пораду, що їй робити далі? Навряд чи Інна скаже щось хороше про майбутнє їх із Гордієм стосунків.

Тому побродивши в такому мовчанні близько години, дівчата попрямували назад. Інна не заходила до Лолі, вона бачила, що ту трохи відпустило. Тому коротко попрощавшись, вирушила додому. У неї сьогодні було призначено побачення.
А Лола піднялася в порожню квартиру і невидячими очима дивилася в порожнечу. У думках спливли образи, які хотілося б назавжди забути, викреслити з пам'яті, розчинити в кислоті, спалити у вогні! Але, на жаль, вона була не владна над своєю свідомістю.

Тому згадувалася то поблажлива усмішка Гордея, коли він дивився на неї, насаджену на член Ігоря, то його руки, що міцно утримують її голову за волосся, щоб заподіяти якнайбільше страждань від глибокого мінету. А ось подвійне проникнення Лола пам'ятала насилу. Мабуть мозок все ж таки відключився від надлишку емоцій.

Вона тихо вийшла з вітальні, в спальні лягла на ліжко, так і не роздягнувшись, і майже одразу забулася в глибокому сні. Мабуть, прогулянка все ж таки пішла на користь.

А вранці...