Читати книгу - "Тінь перемоги"

І от не Сичовка перед ним, а Берлін. І ось найбільший полководець, нічому не навчившись на війні, заганяє в Берлін дві гвардійські танкові армії: 1-у та 2-у. І обидві вони гинуть у Берліні.

Якби Жуков був чесною людиною, то після завершення Берлінської операції він був зобов'язаний застрелитися. По крайній мірі, - зірвати з себе всі брязкальця і піти в монастир замолювати свої гріхи та злочини.

Тепер статистика.

Скільки корпусів занапастив Жуков? Пропоную рахувати тільки ті корпуси, які загинули без всякого сенсу. Ось навмання деякі:

Шість механізованих - 4, 8, 9, 15, 19, 22-й у зустрічному бої в районі Дубно, Луцьк, Рівне. Три з цих корпусів, кожен окремо, за кількістю танків перевершували будь-яку танкову армію, як радянську, так і німецьку. Решта армій світу у своєму складі не мали ні танкових армій, ні механізованих корпусів такої потуги.

Чотири корпуси дальньої авіації без винищувального прикриття були кинуті на бомбардування мостів і танкових колон противника. Мости були розміновані за наказом Жукова, тому їх довелося бомбити. Дальня авіація повинна працювати вночі з великих висот по великих нерухомих цілях у глибокому тилу противника. Наша далека авіація працювала вдень з малих висот по малих і рухомих цілях на передньому краї і в найближчому тилу противника. Дальня авіація була знищена Жуковом.

1-й гвардійський кавалерійський корпус під Вязьмою.

4-й повітряно-десантний корпус під Вязьмою.

Окремий повітряно-десантний корпус у Дніпровській операції 1943 року, у смузі 1-го Українського фронту.

Цей список я тільки починаю, кожен бажаючий може його продовжувати.

Скільки ж армій згубив Жуков? Знову ж пропоную рахувати тільки ті, які загинули з дурості Жукова без всякого сенсу і користі.

У 1941 році 3-я і 10-а армія Західного фронту і частина сил 4-ї армії за наказом Жукова були висунуті у виступ в районі Білостока. В разі нападу противника їх розгром був повністю гарантований. Оборонятись у цій ситуації було неможливо.

6, 12, 18 і 26 армії Жуков загнав у Львівсько-Чернівецький виступ, у якому було неможливо оборонятися. Що й зумовило їх розгром.

За великим рахунком, загибель тринадцяти армій Першого стратегічного ешелону - на совісті Жукова. Без планів воювати не можна. У відсутності планів винен Жуков.

29-а, 33-я і 39-а армії в районі Вязьми.

Восени 1943 року Жуков послав вперед 3-ю гвардійську танкову армію, не подбавши забезпечити її пальним. Армія пішла вперед і загинула.

1-а і 2-а гвардійські танкові армії в Берліні.

І нехай мене пробачать, якщо я не всіх згадав. А тепер підніміть мені повіки й покажіть іншого полководця в історії людства, який Жукова перевершив.

Світу навіяли: Жуков не мав жодної поразки. З цієї гордої заяви ніби автоматично випливає: якщо не було поразок, отже, його супроводжували одні тільки перемоги.

Окинемо поглядом безперервний ланцюг провалів і поразок Жукова і здивовано запитаємо: а де ті ж перемоги?

Мерзотник повинен бути названий мерзотником незалежно від нагород.

Ми дивимося на портрети Жукова і бачимо насамперед ордени. Багато гарних орденів. Жукова без орденів і уявити неможливо. Любив він їх. І вважав, що в питанні нагород його обійшли, заслуг достойноне оцінивши. Так само вважають і шанувальники Жукова. Але чи це так?

Щоб розібратись у цьому питанні порівняємо Жукова з ким-небудь, бо все пізнається в порівнянні. З ким же порівняти? Тільки зі Сталіном.

Перший радянський орден був заснований у 1918 році. Це орден Червоного прапора. Він виконаний зі срібла.

У Сталіна - три таких ордени. І в Жукова — три.

У 1930 році був заснований орден Леніна, як вища державна нагорода. Орден - із золота. Профіль Леніна — платина.

У Сталіна - три ордени Леніна. У Жукова — шість.

У 1942 році засновані полководницькі ордени: Суворова, Кутузова та Олександра Невського. Наступного року - орден Богдана Хмельницького. Вищий з них - орден Суворова I ступеня. Він виконаний з платини. Орден Суворова I ступеня з номером 1 - Жукову. Трохи пізніше Жуков отримує другий такий орден.

Орденів Суворова I ступеня у Сталіна - один. У Жукова — два.

У 1943 році засновано вищий військовий орден «Перемога». Основа ордена - з платини. У променях зірки - п'ять великих рубінів. У світовій ювелірній практиці рубіни такої величини були використані вперше. Орден усипаний діамантами загальною вагою 16 каратів.

Всього (законних) нагороджень орденом «Перемога» було 19.

«Перемога» з № 1 - Жукову. № 2 - Василевському. № 3 - Сталіну. № 4 - Конєву. № 5 - знову Жукову. № 6 - Рокосовському. № 7 - удруге Василевському. П'ять орденів були надані вищим військовим керівникам союзних держав. Решта орденів - маршалам, які були представниками Ставки ВГК або командували фронтами на заключному етапі війни: Говорову, Малиновському, Мерецкову, Тимошенку і Толбухіну. Ще один орден - начальнику