Читати книгу - "Вітчим для падчерки, Віта Кросс"

Глава 45. Кевін

- Привіт, - Еллі забирається на сусіднє сидіння, і цілує мене в губи. 
 
Я чекав її за поворотом після закінчення пар, щоб не стати об'єктом зацікавленних очей студентів. 
 
 - Привіт, крихітко, відучилася? - питаю, встигаючи пробігтися очима по опуклостям грудей під кофтиною кольору зелені. 
 
Завожу машину і їду в сторону будинку, хочу отримати свій нормальний обід, і тільки потім знову братися за справи. А найсмачніший обід - це моя дівчинка.
 - Так, легкі пари були, - щебече Елізабет, починаючи розповідати як пройшов її день. Я слухаю, не сказати, що з великого інтересу, але мені приємний сам факт того, що вона ділиться і тим, як один з викладачів сьогодні катував всю групу, і тим, як в їдальні закінчилися найсмачніші булочки з корицею. Кидаю на неї погляди і ловлю себе на думці, що мені тепло. Тепло поруч з Ель і так добре, як ніколи не було. Навіть закортіло їй тіх булочок знайти, які вона так любить.
 
Потім Елізабет починає розпитувати як я сам і я переказую їй розмову з Майком. 
 
 - Боги, який жах. Я і не думала, що Еліза здатна на таке. Хоча, якщо враховувати, що вона занурила мене мордою в бруд, то чекати можна чого завгодно. 
 
 - Так і є. Ти головне дочекайся вечері і постарайся себе не виказати. Думаю, ми їй влаштуємо незабутню подію, - нагадую крихітці бути обережною, тому що зараз важливо не злякати змію, бо може швидко згорнути всі свої брудні шахрайства і підчистити сліди. 
 
 - Може не треба так при всіх? - нерішуче пропонує Ель, а я вкотре переконуюся, що у цієї дівчинки кристально чисте і добре серце. Після всього, через що провела її мачуха і через що ще могла б провести, вона все одно намагається її захистити. 
 
 - Давай я розберуся, крихітко, добре? Тобі нема про що хвилюватися.
 
Ель киває, а потім тягнеться до мене і поки ми стоїмо на світлофорі, затягає мене в довгий глибокий поцілунок, в слідстві якого мій член наливається і вимагає опинитися в цій спокусниці. 
 
Елізабет, немов відчуває мої бажання. Ніжна долонька раптом лягає мені на ширінку і стискає її. 
 
 - Ель, ми на дорозі, - нагадую їй в губи, хоча міркувати миттєво стає важко. 
 
 - Я знаю. Ти веди, а я тебе трішечки розслаблю, - муркоче хитра кішка і тягне спритними пальчиками ширінку донизу.
Звільняє мій член і охоплює його долонею. Я шиплю, намагаючись не відвести очей від дороги, і вичавлюю педаль газу, щоб швидше доїхати додому. 
 
 - Ель, - мій голос схожий на гарчання пораненого лева, поки тонка долоня водить по стовбуру вгору і вниз. 
 
 - Ммм? - кинувши на мене погляд з-під довгих вій, маленьке чортеня робить те, чого я від неї ніяк не очікував. Нахиляється і охоплює мене губами. 
 
Дідько! Машинально впиваюся в кермо пальцями. Диявол! З очей іскри сиплються, а дорога перетворюється на розмиту пляму!
 
З свистом влітаю в підземний гараж і розумію, що до будинку я просто не дотерплю. Гальмую на своєму паркувальному місці і, нарешті, можу зробити те, що збирався всю дорогу. Відважую засранці дзвінкого ляпаса по дупі. 
 
Ель йойкає, відсторонюючись від мого паху, а я ловлю її губи і жадібно цілую. 
 
 - Це щоб не заводила мене на дорозі, крихітко Ель, - кусаю її нижню губу і підштовхую до заднього сидіння, - давай назад, швидко. 
 
Ми перебираємося на заднє сидіння, я тягну Ель на себе. Малятко спішно позбавляється від джинсів і сівши зверху, припадає до моїх губ, поки мої пальці нагло зрушують тонку смужку трусиків. Вдавлюю дівчинку на себе і розтягую її собою, занурюючись в гарячі мокрі лещата. 
 
 - Ох, чорт, бути в тобі - це найкраще, що взагалі може бути, кохана! 
 Відповіддю мені служить вдячний стогін. Ель починає рухатися на мені. Задираю її легку кофтинку, тягну чашечки ліфчика вниз і ловлю губами сосок, що покачується перед очима. Тверда горошина відчувається чимось найсмачнішим на язиці. Забороненою ягодою, що дісталася мені чорт зна за які заслуги. 
 
Тіло починає горіти, пах у вогні, а перед очима розмивається. Сосу обидва соски по черзі, мнучи талію долонями і починаю прискорювати темп, насаджуючи Ель на себе все глибше і глибше. З губ моєї маленької зриваються стогони, перемішані з криками. Нігтики впиваються в плечі, а я тараню її мокру дівчинку собою, поки у самого іскри з очей не летять.

Добре, що вікна затемнені, а автомобіль, що погойдується нехай залишиться на моїй совісті. Думати про сусідів зараз зовсім не підходящий час. 
 
Через декілька секунд, Елізабет нагороджує мої старання оглушливим криком і хаотично стискає мене собою зсередини, здригаючись в потужному оргазмі. Мені потрібна всього пара секунд, щоб витягти себе з неї і вистрілити спермою в плоский живіт. Поперек ломить, в очах вогні, в мізках взагалі порожнеча, але я відчуваю себе найщасливішою людиною. Ніколи раніше секс не приносив стільки задоволення, скільки приносить з моєю маленькою. Хто б міг подумати, що я западу на дівчину, молодшу за себе на добрий десяток років?
 
Відкриваю очі, і намацавши позаду себе серветки, стираю свої сліди з її шкіри. Ель падає на мене і шепоче дуже тихо, пробігаючись ногтіками по щетині: 
 
 - Я похаю тебе, Кевіне. 
 
Я думав, що ще щасливішим бути просто не зможу. Але ... саме так себе зараз відчуваю. 
 
 - І я тебе кохаю, крихітко Ель. 
 
Маленька тулиться в мене, як кошеня, я міцно обіймаю її і ми дозволяємо собі кілька хвилин цієї ніжності. У тиші просто насолоджуватися один одним, коли весь навколишній світ більше не потрібен. 
 
Вдома ми на швидку обідаємо, тому що майже весь вільний час витратили на секс, а потім я їду. 

Елізабет
 
В четвер увечері наш будинок більше нагадує білий будинок президента, де влаштовують званий вечір. Еліза найняла спеціальну фірму, яка займається дизайном таких заходів. Тепер всюди білі троянди, букети на привезених круглих столах. Уздовж перил по сходах в'ються невеликі композиції із зелені і тих же троянд. Навіть імпровізовану сцену для живого оркестру влаштували, який зараз грає твір Моцарта. 
 
Дікувати Богові, що готувати не довелося. З такою кількістю запрошених я б точно не впоралася. 
 
Зараз, поки я крутилася біля дзеркала в своїй кімнаті, в ніжно кораловому платті, яке вчора Кевін змусив мене купити в одному з бутиків, я не вірила, що дівчина в відображенні це я. Куди подівався вічний хвіст, простий одяг, і найголовніше загнаний погляд? 
 
Замість минулій версії мене я бачила дуже красиву дівчину з розпущеним по плечах волоссям, яке сама накрутила і тепер вони спадали великими хвилями. Легкий макіяж, щоб доповнити образ і туфлі на високих підборах. Головне не впасти на сходах, як зазвичай відбувається в фільмах. 
 
Думаю, мій образ повинен сподобатися Кевіну. Сукня довжиною до самої підлоги, з невеликим розрізом на грудях. Вона вся всипана перловим візерунком. Ми вибирали дві години. Інший би чоловік вже послав подалі, не в змозі витримати всіх ці примірок, а мій Кевін терпляче чекав поки я виберу «те саме». При згадці коханого чоловіка, на серце щемить і теплішає. Я чекаю не дочекаюся коли побачу його. 
 
Набравши в легені повітря, спускаюся вниз, серйозно побоюючись, щоб не наступити на довгий шлейф і завмираю внизу, спостерігаючи за кількістю народу, які юрмляться в нашій вітальні. Ті, кого я знаю, вітаються і кажуть компліменти моєму зовнішньому вигляду. Це дуже незвично. Зазвичай, Келлі зірка вечора, а не я. Тому відчуваю себе трішки не в своїй тарілці. Але все ж вдячно посміхаюся, вишукуючи очима того, заради кого сьогодні разів п'ять перефарбовувала очі. Для Кевіна мені хочеться бути найкращою. 
 
І я знаходжу його. Мій чоловік стоїть до мене напівбоком. На його руці повисла Еліза, вносячи корективи в мої мрії про щастя. Навіть на відстані видно, що містер Мітчелл з нею холодний, але мені від цього не легше. Я теж хочу так стояти з ним разом не побоюючись бути засудженою. 
 
Насмілююся і підходжу до них. 
 
 - Добрий вечір. 
 Кевін і Еліза синхронно повертають голови. І якщо в очах мачухи невдоволення і відверте нехтування, то Кевін обливає мене захопленням і навіть гордістю. 
 
 - Добрий, Елізабет, - говорить стримано, і посміхається кінчиками губ, - виглядаєш казково. 
 - Дякую, Ви теж дуже елегантні. 
 
І це правда. Кевін найкрасивіший чоловік не тільки на сьогоднішньому заході, а взагалі на всьому білому світі. Вугільний костюм підкреслює його міцну фігуру, сорочка зверху розстебнута, притягаючи погляд на впадинку на шиї, і я дуже стараюся туди не дивитися. 
 
Пів вечора ми тримаємося один від одного подалі, іноді перетинаючись, і ледь помітно торкаючись плечима і ховаючи посмішки. Мені тут нудно, тому що я нікого не знаю, але присутність Кевіна скрашує вечір. Він тримається впевнено, видно, це його звичне місце існування, та й Еліза досить добре вписується в картину. 
 
Приблизно через годину, Кевін піднімається на невисоку сцену з келихом шампанського і легким рухом руки просить музикантів призупинити музику. Загальна увага переключається на нього, а у мене долоні починають потіти. 
 
 - Усім добрий вечір, з ким не встиг привітатися особисто, - улюблений бас розноситься по великій вітальні, - хочу привітати всіх з днем ​​подяки. 
 
У відповідь йому лунає «спасибі» від кількох людей, і він продовжує. 
 
 - Багато з вас знають, що зібралися ми тут по ще одному приводу. Тягнути не буду. Скажу тільки, що збираюся пов'язати своє життя з однією з прекрасних дам сім'ї Вудс. 
 
Моє серце боляче стискається, поки я дивлюся на вдоволено усміхнену Елізу. 
 
 - Так, так, ми в курсі, - хтось особливо активний вигукує позаду мене. 
 
Кевін посміхається. 
 
 - Я б не сказав. Дечого ви не знаєте. Я дійсно збираюся одружитися. Але тільки не на Елізі, як дехто з вас вважав, а на її падчерці - Елізабет!