Читати книгу - "Корделія, Rin Voarg"

— Я відчуваю себе погано, — промовила хриплим голосом, прикладаючи руку до чола. — Здається, у мене жар.

Касс простягнув руку, щоб перевірити, але я різко відсахнулася.

— Здається, знову пахне брехнею, — кинув він. — Запах деревної смоли став сильнішим.

— Неправда, це твоє вариво, яке ти називаєш кавою, перебиває всі аромати.

Він змовчав, його погляд напружився.

— То що? Підміниш мене в крамниці? Я трішки полежу і вип’ю твій настій із ромашки й березової кори, — невинно закліпала я.

— Гаразд, відпочивай.

Чудово. Тепер потрібно замочити капелюшок мухомора, і через годину я зможу замішати зілля Сходження. Мої долоні спітніли від переживань, але я швидко відволіклася, коли лисеня притулилося до моїх ніг. Азар стане справжнім другом. Якби там не було, я залишу його в надійних руках.