Читати книгу - "Поміж злодіїв, Едрієн Янг"

А перед собою, на вантажній стрілі, я побачила знайому постать.

Біль у всьому тілі — то було просто ніщо проти того, що різонуло й ужалило мене, щойно його впізнала. Ці обриси плечей, ці вуха, що стирчать з-під шапки. Те, як теліпаються обіч тіла сильні руки — ті самі руки, що тримали мене, коли ми рятувалися з «Жайвора», який тонув у бурхливому морі.

Помотала головою, покліпала очима, щоб ліпше сфокусуватися. Та коли знову підвела погляд, чоловік озирнувся, зіскочив зі шкотового кута — і я змогла чітко роздивитися його профіль. Перенісся, ніс, світлі кучеряві вуса.

У легенях ніби ствердла крижана брила, морозний дух підкотився до горла, і на губах заклякло його ім’я.

Клов.

Подяка

Написання цієї книжки було схоже на пригоду, і я не подужала б це самотужки.

Я завжди найперше дякую моїй маленькій команді — Джоелу, Ітану, Джосаї, Фінлі та Ріверу — тому що саме вони допомагають мені переживати тривожний сон, яким є написання роману. Дякую за ранкові прогулянки за кавою, їжу, яку приносять до мого офісу, і келихи вина, які з’являються поряд з моїм ноутбуком пізно ввечері. А найбільше дякую за фантазію, що сприяє розвитку моїх історій.

Дякую моєму батькові, якому присвячена ця книжка. Ідея її написання спала мені на думку лише за кілька днів після того, як ти покинув цей світ. Іноді мені здавалося, що ти спостерігаєш за мною через плече, коли я друкувала слова. У тексті всюди є послання для тебе. Не маю сумніву, що ти їх знайдеш.

Також дякую іншим членам моєї родини: мамі, Лорі, Расті — королю Растирита — Брендону, Ріаннон, Адаму й Челсі. Щиро кажучи, мені ніхто не подобається так, як ви, хлопці.

Величезна подяка моїй агентці Барбарі Поель і редакторці Ейлін Ротшильд. Ви обидві так непохитно вірили в історію Фейбл, і я дуже радію, що ми змогли довести її до завершення. Дякую моїй неймовірній команді у Wednesday Books: Сарі

Гудман, Тіффані Шелтон, Ді-Джей ДеСмітер, Алексіс Невілл, Бранту Джейнвею й Мері Моутс — за все, що ви робите. Я не змогла б утримати цей корабель на плаву без вас. Також дякую Керрі Резнік, дизайнерці обкладинки, — ти знову зробила це! Мені так пощастило, що в нас є ти!

Іще дякую моїй критикині, товаришці по роботі, читачці Крістін Дваєр. Мені ніколи так не хотілося тебе побити, як коли ти змусила мене видалити перші шість розділів цієї книжки й переписати їх. Дякую за те, що не дозволяла мені віддати історії менше, ніж можу.

Дякую моїм друзям-письменникам: я б не змогла зробити це без вас! Величезна подяка Стефані Гарбер, котра якимось чином завжди знаходить слова, що змушують мене мене вірити у свою роботу. Дякую також ріднесенькій Ші Ерншоу, для якої мені навіть не потрібно додавати конкретних слів, бо вона буквально читає мої думки. Ти просто диво. Спасибі Ізабель Ібаньєс, Рейчел Гріффін, Стефані Брубейкер, Шелбі Махурін, Адалін Грейс, Шеннон Діттемор та решті членів моєї місцевої письменницької групи.

Можливо, найважливішим помічником у роботі над цією книжкою була Лілль Мур, яка невпинно допомагала мені як експертка з вітрильного спорту. Мені неймовірно пощастило, коли ти відгукнулася на моє прохання про пошук людини,