Читати книгу - "Екстремофіл, Алан Кервін"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Ліворуч, і плавно опускай, — говорив чоловік, що стояв біля стіни. — Ростику, ви наступні. Зоряне, трохи швидше, ти не на прогулянці. Ще раз і на вихідну позицію.
— Де Міла́н? — запитала Ярослава доволі гучно.
— Спить, — відповів чоловік, що сидів ближче до них.
— Дякую. Ходімо, — звернулася вона до Тео і вийшла з кімнати, пішовши у двері навпроти. У цій кімнаті взагалі було темно. Ярослава увімкнула світло, і Тео побачив шість дивних прямокутних штук, схожих на морозильні камери, по три біля кожної стіни. Вона впевнено підійшла до середньої праворуч і з усієї сили постукала по ній.
— Нікого нема вдома, — почулося зсередини.
— Міла́не, я просила тебе бути готовим на двадцяту!
— До двадцятої ще п’ятнадцять хвилин, я встигну, — відповів голос.
— Я тебе відкриваю!
— Відкривай.
— Ти там хоч одягнений?
— Звісно, що ні. Одяг заважає тілу відпочивати.
— Міла́не! — обурилася Ярослава.
— Яро, вийди з кімнати, дай мені п’ять хвилин — і я буду біля сходів при повному параді.
— Добре, — буркнула вона і попрямувала до коридору.
— І вимкни світло, мої очі не люблять яскравого!
Вона повернулася, вимкнула світло, вийшла й зачинила двері.
— Вибач, — звернулася вона до Тео. — Міла́н — мій менший брат. Жахливо недисциплінована особа.
Мабуть, усю дисциплінованість успадкувала Ярослава, тож брату нічого не лишилося, подумав Тео, але вголос сказав інше:
— А ті чоловіки в кімнаті, що вони роблять?
— Керують дроїдами в Східній брамі. Вантажать судно, щоб відправити нам дещо.
— Керують дроїдами? — перепитав Тео. — Кожен окремим?
— Ні, вдвох одним. У дроїдів два модулі рівноваги, тому для управління потрібно двоє: один керує верхньою частиною тулуба, а інший — нижньою. Тобто в команді з управляння двома дроїдами працює чотири оператори і один координатор, який слідкує за їхніми діями з дрона. Зацікавило?
— Так. І тепер зрозуміло, чому в мене не вийшло керувати дроїдом...
— Де?
— У Північній брамі.
— У тебе є доступ до дроїдів в Північній брамі?! — обличчя Ярослави витягнулося від здивування.
— Ну, без Лялечки в мене нічого б не було, а з нею так, є. Вона зробила мені шолом з купою датчиків, щоб я міг ним керувати, а до іншого під’єднувалася сама.
— Хто така Лялечка?
— Кіборг із Дельти.
— Тобто... кіборг заходить до мережі й керує віддалено дроїдом?
— Тебе це дивує?
— Кіборги фанатично віддані Раді Корпорацій, вони нездатні піти на таке.
— Лялечка особливий кіборг.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Екстремофіл, Алан Кервін», після закриття браузера.