read-books.club » Детективи » Безтурботний, Ю. Несбе 📚 - Українською

Читати книгу - "Безтурботний, Ю. Несбе"

327
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Безтурботний" автора Ю. Несбе. Жанр книги: Детективи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 69 70 71 ... 133
Перейти на сторінку:
щоб його самим найпідлішим чином пришив хто-небудь із твоїх мордо-воротів.

— Ти дивуєш мене, Спіуні. Якщо я правильно тебе розумію, ти і так уже перебуваєш у делікатному становищі у зв’язку з цією справою. Так чому ж ти не хочеш, аби акт справедливості відбувся так безболісно, наскільки це взагалі можливо.

— Ніякої вендети. У цьому сенс нашої домовленості.

Расколь усміхнувся:

— А ти міцний хлопець, Холе, мені це подобається. І я поважаю домовленості. Але якщо ти починаєш робити помилки, то як я можу бути впевнений, що це саме та людина, яка нам потрібна?

— Адже ти сам порівнював ключ Анни з тим, що я знайшов у нього в заміському будинку, і переконався в їх ідентичності.

— І тепер ти знову хочеш прийти мені на допомогу? У такому разі скажи, що тобі ще відомо.

Харрі глитнув:

— Я виявив фотографію в туфлі Анни.

— Продовжуй.

— Здається, вона заховала її туди перед самою смертю. А на фотографії — сім’я вбивці.

— Це все?

— Так.

Расколь похитав головою. Перевів погляд на Харрі й знову похитав головою:

—- Не розумію, хто з нас виглядає дурнішим. Ти, якого ошукує твій же друг? Твій приятель, який сподівається сховатися після того, як поцупить мої гроші? — Він тяжко зітхнув: — Чи я, який дає гроші?

Харрі думав, що відчує радість або хоч би полегшення. Але замість цього вузол у нього в животі затягнувся ще тугіше:

— Яка інформація тобі потрібна?

— Тільки ім’я твого приятеля і назва банку в Єгипті, де він зніме гроші з рахунку.

— Повідомлю за годину. — Харрі підвівся.

Расколь потер руки так, немов із нього щойно зняли наручники.

— Сподіваюся, ти не думаєш, що розумієш мене, Спіуніу — сказав він тихим голосом, не підводячи очей.

Харрі зупинився:

— Що ти маєш на увазі?

— Адже я циган. І на моєму світі все може бути поставлено з ніг на голову. Ти знаєш, як буде «Бог» по-циганськи?

— Ні.

— Девел. Забавно, чи не так? Якщо хочеш продати душу, Спіуніу непогано б знати, кому ти її продаєш.

Халворсен не забув проїхатися з приводу виснаженого вигляду Харрі.

— А що таке «виснажений»? — запитав Харрі й відкинувся на спинку офісного стільця. — Хоча гаразд, не турбуйся.

Коли ж Халворсен поцікавився, як пройшло побачення, а Харрі попросив його визначити значення слова «побачення», той покинув кабінет, щоб купити щасливий квиток у кіоску в Елмера.

Харрі набрав номер, який повідомила йому Ракель, але знову ж таки хтось, як зрозумів Харрі, по-російськи відповів, що він не туди потрапив. Тоді він зателефонував Б’ярне Мьоллеру і спробував створити у шефа враження, що він влучив у точку. Судячи з голосу співбесідника, спроба виявилася безуспішною.

— Мені потрібні хороші новини, Харрі. А не звіти про те, на що ти витрачаєш свій робочий час.

До кабінету ввійшла Беате. Вона проглянула запис іще разів десять, і тепер у неї вже не залишилося сумнівів в тому, що Забійник і Стіне Гретте знали одне одного:

— Здається, в останню мить він сказав їй, що зараз вона помре. Ти можеш прочитати це по її погляду, він у неї одночасно відчужений і запитливий. У точності як у підпільників із військових фільмів, коли вони стоять перед строєм розстрільної команди.

Виникла пауза.

— Гей! — Беате помахала рукою перед очима в Харрі. — Зовсім вимотався?

Харрі набрав номер Еуне:

— Це Харрі. Слухай, як поводяться засуджені до смерті в останню мить перед стратою?

Еуне кашлянув.

— Вони фокусують увагу, — нарешті вимовив він, — на часі.

— А страх? У паніку вони не впадають?

— Це багато від чого залежить. Про яку страту йдеться?

— Про публічну. Про вбивство в приміщенні банку.

— Я подумаю. Передзвоню тобі за кілька, хвилин, гаразд?

В очікуванні дзвінка Харрі дивився на годинник. Він прозвучав через сто десять секунд.

— Відхід із життя так само, як і поява на світ, — процеси суто інтимні, — сказав Еуне. — Людина в таких ситуаціях інстинктивно прагне приховати свої відчуття від оточення не лише тому, що відчуває себе фізично уразливою. Смерть у присутності інших людей, як у випадку з публічною стратою, сприймається засудженим як подвійне покарання: адже це грубе вторгнення в найпотаємніші сфери життя особи. От чому завжди вважалося, що публічна страта — набагато ефективніший превентивний засіб у боротьбі зі злочинністю, ніж виконання вироку в одиночній камері без сторонніх очей. Зрозуміло, вживалося певних заходів для полегшення долі засудженого — наприклад, кати вершили свою справу в масках. І це не для того, щоб, як думає багато хто, приховати особу ката, адже всі знали місцевого забійника худоби або канатника. Маску на ката надягали заради засудженого — щоб він не відчував такої близькості з чужою людиною в момент своєї смерті.

— М-м. Грабіжник теж був у масці.

— Психологи ефектом маски практично не займаються. Наприклад, сучасні уявлення про те, що маска закріпачує нас, — цілковита нісенітниця. Адже маска знеособлює людину, і в ній вона, цілком імовірно, почувається вільнішою. Чим, по-твоєму, пояснюється популярність балів-маскарадів у вікторіанські часи? Або чому маски використовуються в сексуальних іграх? Хоча у грабіжника, зрозуміло, були більш приземлені причини для того, щоб з’явитись у банку в масці.

— Можливо.

— Можливо?

— Я не знаю, — зітхнув Харрі.

— Ти якийсь…

— Та замотався просто. Гаразд, бувай.

Сонце поволі віддалялося від того місця на земній кулі, де перебував Харрі, та й сутінки тепер що не день наставали все раніше й раніше. Коли Харрі піднімався до будинку по Софієс-гате, лимони на деревах перед магазинчиком Алі світилися, ніби маленькі жовті зірочки, а по асфальту безшумно мжичив дощ. Усю другу половину дня він займався переказом грошей у Ель-Тор, що, втім, особливих труднощів не становило. Він переговорив із Ейстейном, дізнався номер його паспорта і адресу найближчого до його готелю відділення банку й передав по телефону інформацію в редакцію газети ув’язнених «Двійник», де Расколь сидів і писав статтю про Сунь-цзи. Тепер залишалося тільки чекати.

Харрі підійшов до воріт, але ключі дістати не встиг, тому що за спиною у нього пролунав тупіт великого собаки, що біг по тротуару. Він не обертався.

Поки не почув слабке гарчання.

Узагалі-то він навіть не здивувався: коли підкладаєш до жару вогню, чекай неприємностей.

Морда у пса була чорна, немов ніч,

1 ... 69 70 71 ... 133
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Безтурботний, Ю. Несбе», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Безтурботний, Ю. Несбе» жанру - Детективи:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Безтурботний, Ю. Несбе"