Читати книгу - "Хід королем"

— Твій перший раз? Позбуваєшся цноти, Френсисе?

— Можна сказати і так.

Він дивився на її груди, що тримали його, наче кролика в промені ліхтарика. Вона всміхнулася, закрила свій портфель і клацнула замком, немов спіймала там його цноту. Потім підвелась і повільно обійшла довгий стіл. Вона була вбрана у тісне чорне трико і просторий капковий жакет від Гарві Нікса — цієї одежі на ній Уркгарт раніше не бачив,— а наближаючись, розхристала жакет, виставивши свої тілесні принади. Він знав, що прийняв правильне рішення. Це буде добре для справи, гарантує постійну підтримку і безпеку, та й Мортіма зрозуміє, якщо тільки колись дізнається.

Саллі вже була поруч. Простягнула руку.

— Не можу дочекатися. Партнере.

Уркгарт підвівся, і вони потиснули одне одному руки. Він відчував торжество, усемогутність, ніби не існувало такої проблеми чи дилеми, яких він не міг би розв'язати.

Вона особлива жінка, ця американка, у неї майже британський норов, мов натякала його усмішка. Який несосвітенний англійський дурень, думала Саллі.

Розділ сорок п'ятий

Зазирни під кожен камінчик.

Борода Браяна Редгеда довшала і рідішала, але його хватка типового Джорді[46], як і раніше, лишалася міцною. Інакше як би він так довго виживав, тримаючись у рангу старійшини ранкових радіопередач і запрошуючи на інтерв'ю нескінченну низку політиків, яких розбивав на пух і прах, не встигала ще охолонути їхня перша філіжанка кави? Він сидів у своїй студії у Будинку радіомовлення, наче відлюдник у своїй печері, що шукає якісь нематеріальні істини; стіл був захаращений брудними чашками, занедбаними нотатками і замараними репутаціями; ведучий сердито позирав на продюсера крізь каламутне віконце диспетчерської. Нагорі висів величезний старомодний настінний годинник з полірованого дуба, як у залі очікування на Британському вокзалі, і стрілка безжально цокала, просуваючись уперед.

— І от знову прийшов час нашого огляду ранкових газет — сьогодні в гостях постійний четверговий оглядач Метью Перис, який і розкаже нам новини. Королівська мантія, схоже, знову заплуталася, Метью.

— Так, Браяне. Наша доморощена відповідь на всі ці австралійські мильні опери сьогодні вранці отримала чергову серію з заплутаним сюжетом, але, здається, тут уже проглядаються ознаки кінцівки. Є припущення, що ми можемо втратити принаймні одного з ключових гравців, бо, за останнім вибірковим опитуванням, опозиція опинилася на десять пунктів позаду, і це може бути тою соломинкою, яка зламає карк опозиційному верблюду. Гордон Маккіллін навряд чи зрадіє тому, що його порівнюють з верблюдом, чи з волоцюгою, якщо вже на те пішло, проте він уже, певно, запитує себе, коли його спровадять на постійне мешкання до королівського підземного переходу. Може, йому там буде набагато комфортніше, ніж сьогодні в палаті общин. Але це саме редакційна стаття «Таймза» сколихнула всі інші видання на Фліт-стріт. «Час провести вибори, щоб очистити повітря?» — питає «Таймз». Ніхто не сумнівається, що зараз під пильним оком громадськості опиниться не лише Маккіллін, але й король. «Мірор» дивиться в корінь: «За нинішньої системи він може бути найбільшим нікчемою на все королівство — і при цьому царювати. Кажучи його ж словами, щось треба з цим робити». Та й усі інші газети демонструють не надто велику пошану. Ви не забули заголовок «Сана» усього кілька днів тому: «Совісний король»? Редактор «Сана», схоже, забув. Виходить, для королівської політики тиждень — довгий час. У решті газет теж чимало...

За кілька миль від Будинку радіомовлення, в офісі в Сіті, Лендлес вимкнув передачу. Світанок ще ледь займався в небі, а Лендлес уже був за своїм робочим столом. Його трудовий шлях почався з рознощика газет — з вісьмох років він бігав вулицями у пітьмі, тому що батьки не могли дозволити собі купити велосипед; він заповнював поштові скриньки і вловлював фігури в негліже й оголені тіла крізь недбало запнуті штори. Відтоді він набрав трохи ваги, та й мільйонами обріс, але звичка рано вставати, щоб заскочити інших зненацька, в'їлася намертво. З працівників у офісі була тільки одна людина — найстарша з трьох секретарок, які приходили рано. Тиша і її посивіле волосся допомагали Лендлесу думати. Він стояв над номером «Таймза», покладеним йому на стіл. Знову перечитував його, хрускаючи пальцями, намагаючись розшифрувати, що — і хто — стоїть за словами. Переставши хрустіти пальцями, він перехилився через стіл і натиснув на кнопку внутрішнього зв'язку.

— Я знаю, ще рано, міс Макмун, і вони поки що заливають молоком пластівці й чухають свої королівські зади. Але спробуйте додзвонитися до Палацу...

Він на одну мить замислився, чи має порадитися з ними і прийняти їхню пораду. Але тільки на одну мить. Оглядаючи своїх колег, які зібралися за столом у Кабінеті, він відчував, що йому вже вривається терпець від їхніх нескінченних суперечок і сумнівів, від марних спроб знайти легку стежину, від постійних намагань піти на компроміс. Вони всі приїхали зі своїми червоними міністерськими теками, де були офіційні урядові документи і нотатки, які допоможуть державним мужам відстояти свою позицію або похитнути позицію колег. Колег! Лише Уркгартове керівництво, його авторитет не дозволяли їм опуститися до таких дріб'язкових чвар, що зганьбили б і дітей у садочку. В будь-якому разі, нотатки держслужбовців уже не потрібні, тому що держслужбовці ще не знають, що Уркгарт зараз змінить порядок денний.

Немає сенсу слухати їхню думку: вони всі жалюгідно передбачувані. Занадто рано, занадто необачно, занадто сумнівно, занадто велика шкода для інституту монархії — ось як вони скажуть. Забагато шансів, що вони позбудуться своїх міністерських шоферів до часу. О маловіри! Де їхній хребет, де їхня мужність? Їх треба нажахати так, щоб вони втратили свій політичний глузд.

Уркгарт зачекав, доки вони скінчать усміхатися й вітати одне одного зі сприятливими показниками соцопитування — на їхню користь! Він покликав канцлера казначейства повідомити, наскільки все буде жахливо, особливо після хаосу на ринках, який уже позбавив бізнесменів довіри. Тунель глибший і довший, ніж очікувалося, виголошував канцлер, а в кінці навіть не блимає світло, ще й бюджет у середині наступного місяця проїсть дірки в шкарпетках. Якщо у них лишаться шкарпетки.

Поки вони до нудоти пережовували ці огидні новини, він попросив міністра праці озвучити цифри. Шкільні канікули почнуться з 15 березня, і близько трьохсот тисяч випускників заполонять ринок