Читати книгу - "Осіння пригода, Іра Майська"

Глава 7

Ще гуляємо деякий час по різним місцям. На вечерю хочемо купити продукти та приготувати їжу самостійно. В магазині довго веду спір з усіма, бо вони не хочуть брати з мене гроші.

- Ти і так сама за себе заплатила в кафе вранці. Для нас неприйнятно, щоб дівчата самі за себе платили. – Каже блондинчик.

- Та ви тут всі давно знайомі, а я звалилась вам на голову десять хвилин тому.

- Усе, ми платимо, а ви нам готуєте. – Саша говорить це так, що продовжувати дебати далі - не має сенсу.

- Добре, здаюся. – Підіймаю руки до гори.

Вдома швиденько біжу в кімнату, переодягаюся у тонкі лосіни та худі. Температура в будиночку опустилася, хлопці знов розпалюють багаття у каміні.

Я з дівчатами розподіляємо між собою обов’язки. Мені дістався салат. Дістаю мікс зелені, викладаю у гарну салатницю, яку ми знайшли на полиці у кухонній шафі. Туди ми вирішили додати усілякі овочі та заправити все це смачним соусом по моєму рецепту.

Кожна з дівчат займається своєю справою. Їхні ж хлопці щохвилини намагаються притиснутись до них ближче, десь обійняти, десь вкрасти легкий поцілунок.

Мимоволі схрещуємося поглядами з блондинчиком.

- Бачиш? Я ж тобі казав, що мене вже нудить від їхньої романтики.

- Не треба заздрити. – Це хтось з чоловіків.

- Добре, що ти в’їхала сюди, хоч буде з ким поспілкуватися.

Приготування вечері проходить з музикою, в легкій атмосфері та підспівуванням.

Накриваємо на стіл, хлопці відкорковують вино, розливають нам по фужерам. Спілкуємося на різні теми та сміємося. Потім перебираємся на диван. Сідаю в самому дальньому кутку дивана, обіймаю подушку. Дівчата обрали фільм та вимкнули верхнє освітлення. Кімната поглибилась у напівтемряву. Світло від вогнища падає на наші обличчя, а язики полум’я малюють на стінах візерунки. Диван доволі великий, усім місця вдосталь, але наші парочки сплітаються між собою.

Саша сидить деякий час розслаблено на невеликій відстані від мене. Пізніше, змінюючи своє положення, торкається своєю рукою моєї ноги, яку я закинула до себе на диван. Схиляється до мене і шепоче питання, чому я змерзла і сиджу мовчки. Обережно підводиться та йде на гору. Через хвилину спускається з теплою ковдрою у руках.

Сідає поруч, підіймає мою другу ногу на диван та накриває нас. Нахиляється до мене, тихо просить лягти на спину і спуститися трохи нижче. Здивовано дивлюся на нього. Він не дає мені час на роздуми, а вже обережно тягне ноги ближче до себе. Ставить мої ступні на свою внутрішню сторону стегна. Від нього йде такий жар, що я трохи цим всім збентежена. Але хочу вам сказати, що це так приємно. Особливо, коли він починає їх обережно розтирати. Через пару хвилин підіймається трохи вище по гомілці, торкаючись моєї оголеної шкіри у місці, де закінчуються штани. Проводить великим пальцем під резинкою лосин та проникає під неї трохи далі. По мені біжать мурахи. І, запевняю вас, це не від холоду. Я зігрілася, але мої ноги все ще лежать між його стегнами. Мовчки дивлюся фільм та боюсь ворухнутися, розуміючи, що я його теж бентежу.