Читати книгу - "Я хворий тобою, Валерія Дражинська"

Наступної миті моє серце робить відчайдушний кульбіт. Я не встигаю відновлювати подальші події. Усе відбувається більш ніж стрімко. Ось я вже притиснута спиною до машини сильним гарячим тілом. Губи Ігната обрушуються на мої. Однією рукою він утримує мене за потилицю, щоб не було жодного шансу ухилитися, іншою за талію міцно притискає до себе. Завдяки нашому розстебнутому верхньому одягу в живіт відчутно впирається його збудження, посилаючи найпотужніші хвильові розряди в низ. Язик люто досліджує мій рот. Жорстко! Руки мимоволі піднімаються до його плечей. Не відштовхнути, а вчепитися в тканину пальто. Я починаю відповідати! Поцілунок змінюється на вимогливий. Він явно в цьому розуміється, якимось неймовірним чином вкладаючи в рухи язика ще й відчайдушну ніжність. Первісна похіть накриває з головою. Ні я, не він, уже не розуміємо, що відбувається навколо! Його руки переміщуються на мої стегна. Піднімає мене, і я обхоплюю ногами його талію, а руками голову. Не в силах стриматися починаю рухатися. Він стогне і відчутно кусає мене за нижню губу. 

- Ти мене з розуму зводиш! - хрипкий голос позбавляє залишків самовладання.

Я тягнуся ще за поцілунком, але Ігнат відриває мене від себе і ставить на землю. Відходить трохи назад. Чолом доторкається до мого, заглядаючи в затуманені очі.

- Міра, сядь у машину, будь ласка! - дуже ніжно просить він, а груди табуном ходять під сорочкою.

Я повільно киваю. Ігнат саджає мене на заднє сидіння свого автомобіля та зачиняє двері.

Ігнат

Я згріб із даху машини, що стояла поруч, жменю снігу і протер обличчя і шию. Б***ь, накинувся на неї немов стурбований підліток. Даремно взагалі пив сьогодні! Алкоголь і вона речі несумісні. Потрібно відвести її додому. Негайно! Самому віддати її іншому мужику! Відраза до того, що відбувається, вивітрила все збудження, залишаючи за собою сліпі ревнощі. Але зовні спокійний я сів у машину і попрямував за знайомою з першого дня адресою.

Щойно ми під'їхали, Міра вилетіла з машини. Я сумно усміхнувся і закурив цигарку, відзначаючи на другому поверсі відсутність світла. Чоловік спить чи його немає вдома? І чому все-таки вона була на корпоративі сама? Я сподівався, побачивши їх разом, зможу позбутися мани, що повільно з'їдала мене із середини. Адже, навіть зараз наявність чоловіка здавалася ефемерністю, щоправда, дратівливою до неймовірності. 

Загорілося світло, і тонка жіноча фігура з'явилася біля вікна. Побачивши, що я нікуди не поїхав, вона різко відскочила вглиб квартири. Мені потрібно напитися! Терміново! Думка зателефонувати комусь і зайнятися сексом, що виникла, не особливо надихнула.

Піднімаючись у свою двоповерхову квартиру в центрі міста, я не вперше замислювався, наскільки вона була величезною і порожньою. Дістав телефон. На дзвінок відповіли практично відразу ж:

- Ігнат! Що сталося? - пролунав сонний голос єдиного друга - Марата.

- Хочу напитися. Не хочу один! - просто пояснив такий пізній дзвінок.

- Ти ж завтра, а точніше вже сьогодні в Італію відлітаєш!

- Пох*й!

- Зрозуміло! Де ти?

- Майже вдома!

- Скоро буду! - Марат без зайвих слів поклав слухавку.

Одразу підійшов до бару та налив у два пузатих келихи віскі, залпом спустошивши їх. Марат приїхав хвилин за десять. Пляшка біля мене вже була на половину порожня. Посміхнувшись, він приєднався до мене за барною стійкою. 

Коли підходила до дна п'ята пляшка не зрозуміло вже, з яким напоєм, Марат ледве дістався до дивана у вітальні й розтягнувся на ньому:

- Яка б там х***я в тебе не сталася, але так бухати я зарікуюся... зарікеюся... зарі... ти зрозумів, коротше!

Я взяв сигарету і підкурив. Перед очима пливло. Затягуючись, прижмурився, це допомогло з другої спроби відшукати в телефоні потрібний контакт. Міра. Я не думав, що роблю! Я не думав, котра зараз година! Мені потрібно було знати!

Гудок, другий, третій:

- Так! - здивований хрипкий голос зі сну.

- Ти з ним трахалася сьогодні? - на автоматі видаю я, намагаючись розчути приглушений чоловічий голос поруч із нею.

Тиша! Лише її обважніле дихання. Затягуюся і тут же шумно видихаю сигаретний дим:

- Так..., -  і скидає виклик. 

Майже порожня пляшка миттєво полетіла в стіну, телефон слідом, а вміст барної стійки опинився на підлозі.