Читати книгу - "Моя зухвала, Ема Ноель"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Я насилу стримую саркастичну посмішку. І що він мені зробить?
— Іди і приведи себе в нормальний вигляд, — говорить тихо, з роздратуванням, але його голос звучить так збудливо хрипко.
— Не піду! — складаю руки на грудях і дивлюся на нього з-під лоба.
— Підеш. Інакше…
— Що?! Що ти мені зробиш? Вдариш? Ременем відшмагаєш? — кричу, навіть не намагаючись стримувати свої емоції.
Гарчить. Ну прямо як злий сірий вовк, якого червона шапочка довела до сказу.
Робить крок у мій бік. Здригаюся. Сміливість як вітром здуває. Стою на місці, боюся навіть поворухнутися. Ще одним різким кроком він долає нікчемну відстань між нами, нахиляється й під мій переляканий вереск перекидає мене через плече.
— А ременем відшмагати — непогана ідея, — вимовляє, задоволено шкірячись.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя зухвала, Ема Ноель», після закриття браузера.