Читати книгу - "Пані Язикатої Хати, Ялинка Ясь"

-Жах який! - вразилася Степанія, - я і не знала...

-Так. Страждалець дід твій, все життя її любив, будинок не полишив, але силами не володів, а наші черпав потихеньку, ось і висохли ми... на межі смерті, - і такий же голосок у Лукерії жалібний став, Степанія не розплакалася ледве.

-А як силою діляться? – спитала тихесенько.

-А як справи свої великі творитимеш, так сила сама живитися почне. Ти нам - а ми тобі. Замовлення твоє панське, знаєш скільки сил мені коштувало? – добити, мабуть, вирішила Лукерія. Степаня ледь не подавилася останнім бубличком. Чашку з чаєм від себе відсунула, наче їй величезний рахунок виставили.

-Та їж ти, назад не повернеш, я тобі так говорю, для повної картинки.

-Добре, Лукерія, подумати треба мені, переспати з цією інфою... А вранці ти мені ще раз все розповіси, на запитання відповіси, тоді і вирішимо що робити далі.

-Гаразд. Іди, господиня, відпочинь! Та цього разу на дідове ліжко, не дарма він перинок намостив, не дістають стражденні  так високо.

________________________________________________________________________

Безмужниця – незаміжня жінка, одиначка;

Сіромах – жебрак;

Шиша – прохвіст;

Баламошка – дурень, недалекий;