Читати книгу - "Правила батьківства"

Насправді ніхто не обіцяв, що буде легко. Ви завдали собі на плечі серйозні обов’язки, коли наважилися мати дітей, і решту життя вам буде важко. Тому навіть не мрійте: для того, щоб поставити позначку навпроти графи «Я – чудовий(-а) батько/мати», любові буде замало. Дозволяти дітям робити що їм заманеться й коли заманеться шкідливо для них самих, тож доведеться втручатися, а це означає для вас криваві піт і сльози. Та годі, подивіться навколо: велика кількість батьків дає собі раду, а отже, це не так уже й складно; та ви маєте визнати, що на вас чекає напружена робота. На щастя, у вас 18 років, аби з усім упоратися.

Ви завдали собі на плечі серйозні обов’язки, коли наважилися мати дітей, і решту життя вам буде важко.

Відповідно до правила 12, ви повинні робити набагато більше, ніж просто любити дітей. Тож які ваші дії? Однієї простої відповіді на це запитання немає, до того ж потрібно зважати на індивідуальні особливості вашої дитини та характерні для вас обставини. Саме про це йдеться у правилі 13.

Неможливо просто дотримуватися певного переліку інструкцій і бездумно застосовувати їх до кожної своєї дитини. З дітьми це не працює. У мене є друзі, які послуговувалися тими самими основними принципами для виховання своїх трьох дітей, і все було ідеально. Потім з’явилася четверта дитина, яка відрізнялася від старших. Хлопчик інакше сприймав світ. Для нього не існувало авторитетів. Йому було складно розуміти людей. Він був чудовим, але вельми дивакуватим. Наприклад, кожного вечора він, не роздягаючись, уперто лягав на підлозі, бо ж йому доведеться знову одягатися, щойно він прокинеться.

Мої друзі постійно конфліктували зі своїм сином, оскільки він не виправдовував їхніх очікувань та не був добре вихованою дитиною – на відміну від інших трьох. Однак їм вистачило здорового глузду сісти разом і обговорити, які методи в цій ситуації доречні, а які – ні та чому, а також поміркувати, чи справедливо ставити перед хлопцем такі ж вимоги, що й перед іншими. Деякі зі своїх правил вони адаптували, від інших відмовилися. Не має значення, що саме вони змінили, головне – вони по-справжньому замислились над своїми діями та причинами їхньої поведінки.

І знаєте що? Вони почали ставити запитання та аналізувати своє ставлення й до старших дітей, і це допомогло їм покращити стосунки з ними також.

Секрет полягав у тому, щоб під іншим кутом зору поглянути на конфлікт чи на ситуацію, коли дитина почувається засмученою чи стривоженою, поцікавитися, що до цього призвело, і вирішити, як можна зарадити.

Справді, якщо не обмірковувати своїх дій, малоймовірно, що ви вчините все правильно. Урешті-решт, якби ви не складали списку покупок заздалегідь, ви поверталися б із супермаркету з купою непотрібних речей. Якби ви не визначалися, чого чекаєте від вихідних перед від’їздом, у вас було б менше шансів отримати задоволення. Так само з дітьми: якщо ви не обміркуєте, як їх виховувати, ви можете сяк-так довести цю справу до кінця, але не зробите для них усього, що могли б.

Якби ви не складали списку покупок заздалегідь, ви поверталися б із супермаркету з купою непотрібних речей.

Я знаю батьків, які ніколи не дозволяють своїм дітям дивитися телевізор. Зауважте, їх небагато. І знаю батьків, які тримають дітей виключно на веганській дієті. І батьків, які одягають своїх малюків у все рожеве. Знаю навіть таких, які змушують дітей прокидатися о 6:30 щоранку, навіть під час канікул (це може здаватися нормальним у деяких країнах світу, та лише не тут, у Великій Британії).

Проте суть полягає в іншому. Загалом ці принципи не є неправильними, однак ваша система виховання власних дітей різко відрізняється від того, як виховують їхніх однолітків. Це заважає їхньому самовизначенню, а також надзвичайно ускладнює для них можливість залишатися собою і почуватися при цьому природно (що й так для них непросто).

Особисто я вважаю, що світ, де всі без винятку діти ніколи не дивилися телевізор (а колись такий існував, чи не так?), міг би бути зовсім непоганим. Але у світі, де всі їхні друзі телевізор дивляться, несерйозно забороняти це власним дітям. Безсумнівно, ви можете встановити більше обмежень, ніж інші батьки. Та не стримуйте їх у всьому. Діти прагнуть бути прийнятими в коло однолітків, а все, що вирізняє їх серед решти, стає для них неабиякою перешкодою.

Коли мова йде про більшість питань, що стосуються виховання дітей, – про час, коли слід лягати спати, кишенькові гроші, телебачення, заняття музикою, стиль одягу, харчування тощо – потрібно зважати на те, що у вашій соціальній групі існують певні межі відмінностей. Якщо ваші принципи та домашні правила перебувають у цих межах, вам нема потреби хвилюватися. Проте вам необхідно обміркувати все дуже ретельно, перш ніж вийти за межі «норми» з погляду сусідів та тих, із ким постійно спілкуються ваші діти. Ви можете підійти впритул до якогось одного краю, якщо прагнете цього за будь-яку ціну, та не виходьте за ті невидимі обмеження.

Я колись знав дівчинку, яку батьки ляскали лінійкою за кожну провину. Вони приїхали з іншої країни, де таке поводження було нормою, однак ця бідолашна дитина не мала однокласників або друзів, яких батьки карали б так само. Вона не знала, що думати, тому протягом тривалого періоду поводилася агресивно, застосовуючи силу до інших учнів, які робили не те, що їй хотілося. Стиль поведінки її батьків не мав підтримки ні серед учителів, ні серед її однолітків, тож вона була явно збентежена.

Один із моїх дітлахів ходить до школи, де заведено, щоб учні кожного дня брали із собою якусь їжу. Більшість друзів мого сина приносять шоколад, чипси, печиво, тістечка. Я абсолютно впевнений: якщо ми покладемо нашому сину щось подібне до коробочки для ланчу, він іншого не їстиме. Тож ми віддаємо перевагу здоровим продуктам. Разом з тим син отримує багато їжі, яку можна назвати корисною умовно, а зрідка – якісь ласощі, інакше б він вважав, що з ним поводяться несправедливо[8].

Я хочу сказати, що все є відносним. Найчастіше не можна однозначно сказати, що погляди оцих батьків правильні, а отих – хибні. Деякі речі є очевидно помилковими, та іноді те, що годиться в одній ситуації, може бути неприйнятним в іншій. Насамперед ви маєте узгодити свій стиль