Читати книгу - "Детектив Соловей. Книга 3: Смерть в архіві., Віталій"

Соловей подякував професору і залишив йому копії документів та оригінал конверта. Він відчував, що знайшов важливу нитку. Розмова з Гнатенком підтвердила його здогадки: Коваленко розкопав щось дійсно велике.

Виходячи з університету, Сергій відчув легкий дощ, що почав накрапати на бруківку. Його плащ, трохи пошарпаний, але улюблений, намок.

— Отже, підполковнику, ми маємо справу з привидами минулого? — запитав Петренко, йдучи поруч.

— Схоже на те, Іване. Привиди, які, схоже, можуть дуже боляче вкусити. І якщо професор Гнатенко зможе розшифрувати цей текст, ми, можливо, отримаємо імена. А потім ми дізнаємося, хто настільки боїться свого минулого, що готовий вбивати заради його приховування. І це буде непросто. Дуже непросто.

Сергій опустив голову, дозволяючи дощовим краплям торкатися його обличчя, злегка зморшкуватого від постійних роздумів. Він знав, що йому доведеться зануритися в глибини історії, щоб знайти злочинця, який, можливо, уже готував свій наступний хід. Ця справа обіцяла бути виснажливою, але він був готовий. Його пронизливі сіро-блакитні очі, що випромінювали гострий розум, вже бачили наступний крок.