Читати книгу - "Кохання на зйомній кухні, Настя Левченко"

У першому дописі Віра описала, як Максим, цей чудний перфекціоніст, спілкується лише з котом, а всі його ідеї здаються не зовсім реалістичними для тих, хто хоче жити з точним розкладом. Вона навіть вигадала для нього гумористичне ім’я — «Перфекціоніст на коні», натякаючи на те, як він все життя прагне до ідеалу, навіть коли це виявляється неможливим.

Вона детально описала, як Максим завжди приходить і чує від неї відчайдушні вигуки через чергові спроби кота влаштувати революцію серед її речей. Але насправді все було не так серйозно, і вона знала це. Тому і поділилася з читачами своїм поглядом на це абсурдне, але по-своєму приємне життя, де хаос і порядок переплітаються в унікальному танці.

Віра усміхнулася, натискаючи клавіші. Вона знала, що ця історія, в яку вона вплела своє життя, мала бути розказана. І хоча Максим не мав ані найменшого уявлення про її блог, вона була готова жити далі, продовжуючи писати й спостерігати за своїми «мучителями», включаючи кота, який вже готував наступну атаку.