Читати книгу - "Червоний РубІн , Arachne "

Софі прийшла вчасно, як завжди акуратна та зібрана. Вона посміхнулася, побачивши Крістіана, і без вагань підійшла до столика.

— Привіт, Крістіане, — вітала вона його з тією ж незворушністю, до якої він уже звик. - Як справи?

- Привіт, Софі. Все гаразд, - відповів він, намагаючись зрозуміти її через її поведінку. — Хотів поговорити про кілька запитань, які у мене виникли.

Софі сіла навпроти і схилила голову набік, чекаючи на продовження.

- Звичайно, - сказала вона з легенькою усмішкою. — Що тебе цікавить?

Крістіан постарався, щоб його тон був якомога нейтральнішим.

— Знаєш, усі ці останні події змусили мене замислитись. В усіх нас були досить напружені дні. Як ти справляєшся?

Софі знизала плечима, наче це було просте запитання.

— Цілком нормально. Робота вимагає витримки, — спокійно відповіла вона. - А ти? Ти виглядаєш трохи втомленим.

Крістіан насупився. Це був класичний прийом — перевести тему на співрозмовника, але він не дозволив себе спантеличити.

- Втома - частина роботи, - сказав він, намагаючись зрозуміти, чи ховається щось за її спокоєм. — Але знаєш, останніми днями ми відчуваємо, що щось не так. Багато розмов ходить.

- Про що саме? — Софі була незворушна, і це дратувало Крістіана. Її спокій був майже нереальним.

— Чутки, що серед нас може бути хтось, хто працює на інший бік, — нарешті виклав Крістіан, спостерігаючи за її реакцією.

Софі уважно подивилася на нього, і на мить у її очах майнуло щось, що Крістіан не міг точно розпізнати.

— Ці чутки можуть бути небезпечними, — сказала вона, підбираючи слова. — Недовіра у нашій команді може зіграти на руку нашим ворогам.

Крістіан зазначив для себе, що Софі не висловила жодного здивування чи занепокоєння. Вона говорила так, ніби знала про чутки заздалегідь і вже підготувала відповідь. Це його насторожило ще більше.

— Ти маєш рацію, — погодився він, намагаючись зрозуміти, що в неї на думці. — Але я сподіваюся, що це лише чутки. Нікому не хочеться думати про зраду всередині команди.

Софі лише трохи посміхнулася.

— Звісно. Ми всі тут для однієї мети – щоб розкрити цю справу та убезпечити рубін. Я впевнена, що Елін розбереться з цим питанням, - сказала вона, знову ухиляючись від прямої відповіді.

Коли їхня розмова добігла кінця, Крістіан так і не зміг зрозуміти, що саме ховається за маскою Софі. Вона не виражала ні найменшого занепокоєння, ні страху, ні знервованості. Це було дивно, враховуючи, що решта детективів були явно напружені.

На прощання Софі так само спокійно посміхнулася і вирушила у своїх справах, залишивши Крістіана в роздумах. Він знав, що такі люди, як вона, найскладніші. Вони не видають своїх емоцій і можуть приховувати більше, ніж здається на перший погляд.

Крістіан повернувся до агенції з тривожним почуттям. Він не міг поки нічого довести, але його інтуїція нагадувала, що Софі — не просто спокійна та професійна. Вона могла бути тим самим "щуром", який вони шукали. Тепер йому залишалося лише знайти докази.

***

Пізнього вечора детективи знову зібралися в офісі Елін, щоб обговорити результати своїх спостережень за детективами. У кімнаті витала напруга — кожен відчував важливість моменту. Елін сиділа на чолі столу, її обличчя було зосередженим, але спокійним. На столі перед нею лежали папки зі звітами, принесеними кожним детективом.

Катарина, як завжди, була точна та методична. Вона стала першою, щоб доповісти свої спостереження.

— Ми проаналізували всіх детективів, — почала вона, її голос був впевненим, незважаючи на недавні напружені стосунки з Андреасом. — Ліна та Ерік поводилися дуже підозріло на перший погляд, але виявилося, що це пов'язано з їхніми особистими справами. Ерік має проблеми в сім'ї, а Ліна нещодавно пережила серйозну втрату, — Катаріна подивилася на Елін, передаючи їй короткий звіт. — Це пояснює їхню нервозність, але вони не становлять загрози. Їхні алібі підтверджуються.

Елін уважно слухала, киваючи, коли Катаріна перераховувала факти. Потім вона перевела погляд на Андреаса.

— Що про Фредеріка? — спитала Елін, звертаючись до Андреаса.

Андреас трохи нахилився вперед, щоб показати, що він готовий говорити.

— Фредерік, як і очікувалося, дуже обережний, — сказав Андреас, його тон був трохи напруженішим, ніж зазвичай. — Він професіонал, але я помітив кілька дивацтв. Наприклад, він уникав питань про свої колишні розслідування. Однак після детальнішої перевірки виявилося, що він справді був зайнятий серйозними справами, і його небажання ділитися було викликано професійною етикою, — Андреас підібгав губи, немов згадуючи подробиці. — Він чистий, жодних ознак того, що він працює на інший бік.

Елін кивнула, прийнявши інформацію до відома. Тепер усі погляди звернулися до Крістіана.

Крістіан повільно підвівся, явно переживаючи за свою доповідь. Він перевів погляд на папку, що лежала перед ним, і глибоко зітхнув.

- Я зустрічався з Софі сьогодні, - почав він, намагаючись зберігати спокій, хоча на його обличчі були помітні сліди внутрішньої боротьби. — Її спокій був… незвичний. На відміну від інших, вона не виражала жодного хвилювання щодо ситуації. Всі її пристрої захищені на найвищому рівні, і спроби отримати доступ до її даних були марними. Це змушує замислитись, — він замовк на мить, даючи весь час осмислити його слова. — Крім того, у розмові вона уникала конкретних відповідей, що також насторожує.

Катарина, яка була глибоко занурена у свої думки, раптово підвела голову.

- Це підтверджує мої побоювання, - сказала вона, зібравшись із думками. — Я ще раз переглянула всі дані і зробила висновок, що Софі — підозріла. Інші сищики нервувалися, але їхню поведінку можна пояснити особистими причинами. Софі, навпаки, залишається надто спокійною, і це змушує мене думати, що вона щось приховує.

Елін примружилася, обмірковуючи почуте. Вона повільно перевела погляд на всіх своїх детективів, перш ніж заговорити.