read-books.club » Еротика » (не) Вірний, або Ти моя, крихітко!, Аня Стар 📚 - Українською

Читати книгу - "(не) Вірний, або Ти моя, крихітко!, Аня Стар "

165
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "(не) Вірний, або Ти моя, крихітко!" автора Аня Стар. Жанр книги: Еротика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 68 69 70 ... 82
Перейти на сторінку:
Глава 25

Офіціанти у формі швидко миготіли перед очима присутніх гостей. З такої нагоди принц Алан хотів запросити музикантів для живого музичного супроводу, але її величність Алісія підібгала в роздратуванні губи та докоряючи подивилася на сина.

— Залиш цей пафос для інших справ, сьогодні я хочу чути людей, — королева стояла біля широкого входу з боку саду з фонтанами.

Великі, мармурові колони прикрасили справжніми квітами, а у свічники поставили ніжно-молочні свічки. Даремно принц сподівався, що Вікторія проявить непослух, як завжди, сперечаючись із бабусею щодо дрібних деталей заходу. Дівчина здивувала своїх батьків м'яким схваленням і згодою з королевою в її пропозиціях щодо прикрас на столах і меню пропонованих страв.

Майбутня наречена віддала перевагу романтичному стилю, погодившись одягнути подаровану матір'ю ніжно-перлову сукню з атласним поясом. Вона вигідно підкреслювала фігуру і додавала повітряної легкості кожному її руху. Вікторія не випускала з рук смартфон, вирішивши в цей вечір бути без рукавичок. Через кілька хвилин, їй зателефонувала подруга.

— Я готова наслати на тебе десять страт єгипетських... — журилася Вікта, коли після восьми пропущених дзвінків Хлої зволила передзвонити їй.

— Хто б казав, сама ж не так давно ігнорувала мене, — фиркнула в трубку її подруга.

— Ну взагалі-то в нас із батьками була серйозна розмова. Знала б ти, чого я натерпілася...— дівчина згадала свою дурну істерику, а потім і подальше покарання від Редді. Її щоки просто запалали яскраво-рожевим полум'ям, — До речі, Редді скоро приїде, а ми вже готуємося зустрічати гостей, — Вікта підійшла до відкритої тераси, приховуючи тремтіння в голосі.

Учора Редкліфф просив її вірити йому, але з огляду на майбутню зустріч із його минулим, вона ледь стримувала хвилювання, приховуючи все за маскою наївної, закоханої ідіотки. Принцеса встигла розповісти про все подрузі, а також отримати неабияку мотивацію від міс Грінн щодо своєї поведінки. Але яке здивування і радість дівчина відчула, дізнавшись про те, що її майбутній чоловік намірився привести з собою свого найкращого друга. На душі ставало як ніколи легко, а разом із кров'ю по венах заструменіла небувала сила волі.

Вікторія Ертон не боялася, проте розглядала зустріч із Лізою, як випробування і обов'язок перед своїми рідними. Ось тому вона намагалася суворо дотримуватися винятково похвальної поведінки, що личить справжній принцесі.

"Тільки б вони швидше приїхали..." — їй уже шалено хотілося знову побачити Редді.

Далі її відволікла бабуся із запитаннями про нареченого і подальші плани на майбутнє.

— Я сподіваюся, ваші голови не закрутять статус королівських осіб, і ви не станете робити з цього світовий бенкет, — Алісія злегка смикнула плечем, похмуро подивившись на молодого працівника з тацею, який злякався запропонувати їй прохолодний напій, — Про весілля твоїх батьків досі говорять, згадуючи цю подію, як воістину королівське дійство, — королева зневажливо хмикнула, — Зайвий раз дали привід перемолоти кістки нашим предкам і скарбниці, хизуючись діамантами й костюмами.

Бабуся й онука обережно спустилися з широких сходів головного входу і зупинилися біля кущів жасмину. Квіти вже встигли відцвісти, але примарна тінь запашного аромату ще витала в повітрі.

— Ні, — усміхнулася Вікта, приховуючи смішок від промов родички.

Її величність ніколи не вирізнялася лагідною вдачею, ба більше, в минулі часи вона славилася гострим язичком і здатністю майже миттєво заткнути рота опонентові.

—  Ми з Редкліффом не хочемо зайвого галасу, а після урочистості плануємо поїхати відпочити, але куди точно, ще не визначилися.

— Я сподіваюся, ви складете компанію старенькій і решті членів сім'ї, коли ці виряджені піжони вирушать по своїх домівках? — запитала королева, оглядаючи сад.

— Ну звичайно, бабусю.

За їхньою приємною розмовою принцеса втратила лік часу, переставши наближатися до стану невротички, на яку вона дедалі більше перетворювалася з кожною хвилиною, що минала.

"Мої рідні тут, і не дозволять поганому статися, навіть якщо я не впораюся."

Вікторія дивилася вдалину, спостерігаючи, як крізь пишні квіти садів, через центральні ворота проходять двоє чоловіків і дівчина в ніжно-блакитній сукні. Принцеса майже кинулася їм назустріч, відчуваючи непідробну радість. І, звісно, найсильніше вона хотіла опинитися в гарячих обіймах Редді. Схоже, вони зі Славою встигли домовитися про вільніший стиль, залишивши світлі тони в костюмах і кипінно-білі сорочки без краватки.

"Як зухвало!" — дівчина вже очікувала на бурю обурення з цього приводу з боку консервативного батька і бабусі.

Фейт намагався поводитися стриманіше, але на бажання своєї нареченої не міг не відповісти палким поцілунком і міцним захопленням талії.

— Мій батько і дядько ще не з'явилися? — запитав він, прибираючи яскраву прядку волосся за вухо принцеси.

— Навіть не знаю, я не відстежувала їхню появу. Це найкраще запитати в батька і його агентів, — відповіла Вікта, вибираючись із міцних обіймів майбутнього чоловіка.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 68 69 70 ... 82
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «(не) Вірний, або Ти моя, крихітко!, Аня Стар », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "(не) Вірний, або Ти моя, крихітко!, Аня Стар "